Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Широян Т.А., суддів Марчук Н. О., Солодкова А. А.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24 липня 2015 року та ухвалуАпеляційного суду Вінницької області від 6 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_5,

Вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24 липня 2015 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 6 жовтня 2015 року, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, уродженку м. Козятин Вінницької області, яка проживає АДРЕСА_1 раніше не судиму, засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до 510 грн штрафу еквівалентних 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вироком суду ОСОБА_5 визнано винною у тому, що вона 7 серпня 2014 року приблизно о 13.21 год. на вул. Комсомольській навпроти магазину "Річ" у м. Козятині під час словесної суперечки з ОСОБА_6, що виникла на ґрунті неприязних відносин, умисно штовхнула ОСОБА_6 руками в праве плече та навмисно нанесла два удари руками в область голови, спричинивши останній легкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі захисник просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_5 судові рішення та закрити кримінальне провадження за відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення. Обґрунтовуючи свої вимоги, стверджує про неповноту судового розгляду, неправильну оцінку доказів, у тому числі і тих, як він вважає, виправдовують ОСОБА_5, яка, за її переконанням, діяла в межах необхідної оборони через загрозу насильницьких дій по відношенню до її малолітньої доньки. Зазначає, що ініціатором сварки була саме потерпіла.

Заслухавши доповідача, перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисникоспорює фактичні обставини провадження, які були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанцій і які перегляду, відповідно до вимог ст. 438 КПК України, у касаційному порядку не підлягають, а тому колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених судом.

У ході перевірки ухвалених щодо ОСОБА_5 судових рішень виявлено, що судом досліджено і детально викладено у вироку всі обставини, які могли мати значення у цьому провадженні, безпосередньо перевірено зібрані докази з точки зору їх допустимості та достатності, зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини засудженої у вчиненні інкримінованого їй злочину, а саме: умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6

Вмотивовуючи свій висновок щодо доведеності вини ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 125 КК України, суд взяв до уваги показання потерпілої ОСОБА_6 про обставини нанесення їй з боку засудженої ударів; показання свідка ОСОБА_7 про обставини спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 та про подальший розвиток подій; висновки експерта щодо характеру, локалізації, механізму утворення і ступеня тяжкості виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень. При цьому суд спростував доводи засудженої про те, що вона діяла в межах необхідної оборони.

Аналогічні доводи захисника щодо непричетності ОСОБА_5 до вчинення потерпілій умисних легких тілесних ушкоджень були предметом ретельної перевірки судом апеляційної інстанції, який відповідно до ст. 419 КПК України, перевірив усі доводи апеляційної скарги захисника, аналогічні тим, що викладені ним у касаційній скарзі, у тому числі і щодо твердження про те, що ОСОБА_5 діяла у стані необхідної оборони та навів відповідні мотиви на їх спростування.

Доводи захисника ОСОБА_4 про те, що суд першої та апеляційної інстанції неправильно дав оцінку доказам, оскільки витяг з ЄРДР від 08.08.2014 року та протокол прийняття заяви від потерпілої про вчинення злочину не є належними доказами в даному кримінальному провадженні вини ОСОБА_5, а тому не можна було їх покласти в обґрунтування вироку, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що могло вплинуло на прийняття законного чи обґрунтованого судового рішення, оскільки ці докази лише підтверджують підстави для відкриття кримінального провадження.

Згідно зі встановленими у провадженні фактичними обставинами суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 125 КК України.

Покарання ОСОБА_5 призначено з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого, даних про її особу, а також усіх обставин, які впливають на нього.

З огляду на викладене касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню, а тому відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Враховуючи викладенета керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24 липня 2015 року та ухвалуАпеляційного суду Вінницької області від 6 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_5.

ухвала оскарженню не підлягає.