Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого - судді Солодкова А.А., суддів: Матієк Т.В., Широян Т.А., розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 18 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 17 вересня 2015 року,

Вироком Київського районного суду м. Полтави від 18 червня 2015 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця РФ Приморського краю м. Дальногорськ, громадянина України, раніше судимого, останній раз: 24 травня 2013 року Ленінським районним судом м. Харків за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення воліна строк 1 рік 9 місяців; 07 травня 2014 року звільненого по відбуттю строку покарання; засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Вирішено питання щодо речового доказу. За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 29 квітня 2015 року приблизно о 23 год. 33 хв., перебуваючи у місті Полтава навул. П.Юрченка, 28, діючи повторно, наздогнав ОСОБА_2 та завдав їй кілька ударів руками по різним частинам тіла, а потім пластиковою пляшкою у ділянку спини, після чого відкрито заволодів її майном, а саме: мобільним телефоном марки "Samsung GT S5830 I", вартістю 693 грн. 17 коп., чим спричинив останній матеріальної шкоди на вказану суму. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 17 вересня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирокКиївського районного суду м. Полтави від 18 червня 2015 року - без зміни. У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1просить оскаржувані рішення змінити в частині призначеного покарання.

Вважає, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок суворості. Перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. Висновки суду про винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України у касаційній скарзі не оспорюються. Що стосується доводів касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 про суворість призначеного йому покарання, то суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного. Судом при призначенні покарання ОСОБА_1 повною мірою враховано тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, що є тяжким, дані про особу засудженого, який неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів проти власності, не працює. Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнав щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено. Отже, призначене покарання відповідає вимогам статей 50, 52, 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_1, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Таким чином, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а із касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, суд, -

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 18 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 17 вересня 2015 року. ухвала оскарженню не підлягає.