Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Широян Т. А., суддів Матієк Т. В., Солодкова А. А.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу захисника

ОСОБА_4 на вирок Валківського районного суду Харківської області від 07 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 19 листопада 2015 року щодо засудженого ОСОБА_5,

Вироком Валківського районного суду Харківської області від 07 липня 2015 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,

засуджено

за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

За сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених за кожний злочин покарання остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (судові рішення стосовно якого у касаційному порядку не оскаржуються) на користь потерпілої ОСОБА_7 21 759 грн у відшкодування матеріальної шкоди і 5000 грн моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 листопада 2015 року цей вирок стосовно ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у частині вирішення цивільного позову змінено, збільшено розмір стягнення на користь потерпілої ОСОБА_7 моральної шкоди до 20 000 грн.

Вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним в тому, що він наприкінці грудня 2014 року у вечірній час за попередньою змовою з ОСОБА_6 проникли до приміщення літньої кухні домоволодіння, розташованого на АДРЕСА_2, звідки викрали належне потерпілій ОСОБА_7 майно (речі домашнього вжитку) на загальну суму 28 612 грн.

Крім того, ОСОБА_5, знайшовши влітку 2013 року біля ставка зазначеного населеного пункту саморобний пристрій для здійснення пострілів (згідно висновків балістичної експертизи визнаний саморобною вогнепальною зброєю), до 12 лютого 2015 року незаконно без відповідного дозволу зберігав за місцем свого проживання - АДРЕСА_1, коли цю зброю було вилучено під час огляду належного йому домоволодіння у рамках іншого кримінального провадження.

У касаційній скарзі захисник просить постановлені стосовно ОСОБА_5 судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, посилаючись на неправильну оцінку судом наявним у провадженні доказам, які, на його думку, отримані із порушенням кримінального процесуального закону, а тому не можуть бути визнані належними. Зазначає, що ці обставини не знайшли свого спростування у ухвалі апеляційного суду.

Заслухавши доповідача, перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України до компетенції касаційного суду не відноситься перевірка обставин, зазначених у статтях 410, 411 КПК України щодо неповноти судового розгляду провадження, невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.

У зв'язку з наведеним, доводи захисника в цій частині у касаційному порядку перегляду не підлягають.

Відповідно до ст. 94 КПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, який постановив вирок, і ці вимоги закону судом першої інстанції дотримані у повному обсязі.

Висновок суду першої інстанції, щодо доведеності винності ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за обставин, вказаних у вироку, підтверджується як показаннями засудженого, так і сукупністю зібраних на їх підтвердження та ретельно перевірених судом доказами, у тому числі і тих, на які захисник посилається у касаційній скарзі.

Суд, ретельно перевірив ці докази, з урахуванням показань обох засуджених про обставини вчинення цього злочину, належним чином їх оцінив та дійшов обґрунтованого висновку про їх допустимість, з чим колегія суддів погоджується.

Як вбачається з вироку суду, ОСОБА_5 свою вину за ч. 1 ст. 263 КК України визнавав повністю, давав детальні показання стосовно обставин зберігання вилученої у нього під час обшуку вогнепальної зброї, на проведення якого він давав добровільну згоду. За таких обставин за згодою усіх учасників судового розгляду дослідження доказів за цим епізодом обвинувачення судом визнано недоцільним.

Всі обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду цього кримінального провадження, враховані судом та наведені у вироку, а кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 185 КК України є правильною.

Суд апеляційної інстанції перевірив усі доводи апеляційної скарги засудженого ОСОБА_5, які аналогічні доводам касаційної скарги його захисника, та навів відповідні мотиви на їх спростування, до ст. 419 КПК України.

А тому підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_4 колегія суддів не вбачає.

Не вбачаючи підстав для задоволення касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав і для відкриття касаційного провадження відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 на вирок Валківського районного суду Харківської області від 07 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 19 листопада 2015 року щодо засудженого ОСОБА_5 - відмовити.