Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2016 року м. Київ
Вищий спеціалізований суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:
головуючого Леона О.І.,
суддів: Григор'євої І.В., Фурика Ю.П.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 09 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 10 листопада 2015 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця м.Вінниці, (АДРЕСА_1),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК,
у с т а н о в и в:
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_2 покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить судові рішення змінити, звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК.
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 09 вересня 2015 року ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено до позбавлення волі: за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 186 КК - на строк 4 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 11 січня 2015 року, близько 13.00 год., за попередньою змовою з ОСОБА_3 проник у будинок АДРЕСА_2 звідки таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_4 на суму 4182, 78 грн.
Крім того, він же 12 березня 2015 року у період часу із 21.45год. по 22.00 год., перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_3 повторно вчинив грабіж щодо ОСОБА_5, заволодівши майном останньої на суму 1446, 75 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 10 листопада 2015 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї копії судових рішень, касаційний суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Відповідно до ст. 65 КК при призначенні покарання суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
При вирішенні питання про призначення ОСОБА_2 покарання місцевий суд достатньою мірою врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відповідно до ст. 12 КК надежать до категорії тяжких, фактичні обставини кримінального провадження, особу винуватого, котрий у силу ст. 89 КК не має судимостей, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину. Врахував суд і обставину, що пом'якшує покарання: щире каяття, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.
З огляду на викладене місцевий суд обґрунтовано призначив ОСОБА_2 покарання в мінімальних межах санкцій статей, за якими його засуджено, в умовах ізоляції його від суспільства. Підстав вважати таке покарання явно несправедливим унаслідок суворості не вбачається.
Колегія судів вважає, що покарання відповідає вимогам ст. 65 КК та є необхідним і достатнім для його виправлення й попередження вчинення ним нових злочинів.
Крім того, доводи захисника щодо звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який аргументовано відмовив у їх задоволенні, навівши в ухвалі відповідні мотиви.
Висновки апеляційного суду належним чином мотивовано. ухвала відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Отже, обґрунтування касаційної скарги захисника не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, суд
п о с т а н о в и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 09 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 10 листопада 2015 року щодо ОСОБА_2.
ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
О.І. Леон
І.В. Григорєва
Ю.П. Фурик