Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пузиревського Є. Б.,

суддів Єлфімова О. В., Животова Г. О.,

розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора м. Києва на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року щодо ОСОБА_1,

Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2014 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 28.09.2006 року за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців, звільненого 20.09.2013 року по відбуттю покарання,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не судимого в силу ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 18.08.2009 року за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296, ст.ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 8 місяців,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного йому покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року зазначений вирок місцевого суду залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 визнано винними та засуджено за те, що вони за обставин, викладених у вироку, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, приблизно о 02 год. 30 хв. 15 квітня 2014 року біля зупинки громадського транспорту на вул. Ползунова, 2 у м. Києві, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, причинили потерпілому ОСОБА_5 легке тілесне ушкодження і відкрито викрали у останнього гроші та майно на загальну суму 944 грн.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що суд, призначаючи покарання ОСОБА_1 із застосуванням ст. 75 КК України, не в повній мірі врахував, що скоєний ним злочин проти власності є тяжким, який вчинено у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою групою осіб та із застосуванням насильства щодо потерпілого, а апеляційний суд свою ухвалу належним чином не вмотивував.

ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у касаційному порядку не оскаржується.

Розглянувши доводи касаційної скарги, дослідивши долучені до касаційної скарги копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на таких підставах.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Як убачається з наданих суду касаційної інстанції копій судових рішень, призначаючи покарання ОСОБА_1, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 65 КК України з достатньою повнотою врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є тяжким, особу винного, який раніше не судимий, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його задовільну характеристику, не саму активну роль у вчиненні злочину та відношення до скоєного, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання в межах санкції частини статті, за якою його визнано винним, із застосуванням положень ст. 75 КК України. Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Апеляційний суд переглянув дане кримінальне провадження та виніс мотивовану ухвалу, якою визнав покарання, призначене ОСОБА_1 вироком місцевого суду із застосуванням положень ст. 75 КК України, таким, що в повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 50, 65- 67 КК України.

При цьому доводи апеляційної скарги прокурора про неможливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, в тому числі й ті, на які прокурор посилається в касаційній скарзі, належним чином перевірялись апеляційним судом та були мотивовано відхилені.

ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та повною мірою відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для зміни чи скасування судових рішень, у провадженні не встановлено.

Переконливих доводів на обґрунтування невиправданої м'якості призначеного ОСОБА_1 покарання в касаційній скарзі прокурора не наведено.

Таким чином, оскільки з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень убачається, що підстав для її задоволення немає, то у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника прокурора м. Києва на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року щодо ОСОБА_1 відмовити.

ухвала оскарженню не підлягає.