Суддя судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ТельніковаІ.Г., розглянувши касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 19 листопада 2015 року щодо ОСОБА_3,

Вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 11 липня 2014 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 19 листопада 2015 року цей вирок скасовано, ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ЗУ "Про амністію у 2007 році" (955-16) , а кримінальне провадження закрито.

Потерпілий ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу апеляційного суду змінити, вирок районного суду залишити в силі в частині стягнення цивільного позову, в іншій частині ухвалу апеляційного суду залишити в силі.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 КПК України 1960 р. зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 350 цього Кодексу.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК України 1960 р. касаційна скарга повинна містити вказівку на те, в чому полягає незаконність судових рішень та доводи на її обґрунтування.

Підстави для скасування або зміни оскаржуваних рішень касаційним судом, визначено у ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 р.. Відповідно до ч. 2 ст. 398 КПК України 1960 р. при вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції керується статтями 370-372 цього Кодексу.

Як вбачається зі скарги, вона містить формальні посилання на підстави для скасування ухвали, проте, у порушення вимог ст. 370 КПК України 1960 р., у скарзі не зазначено, які істотні порушення кримінально-процесуального закону чи неправильне застосування кримінального закону допустив суд апеляційної інстанції при розгляді цієї справи і які можуть бути предметом касаційного розгляду, відповідно до вимог ст. 398 КПК України 1960 р..

Крім того, потерпілим не зазначено, які саме доводи апеляційної скарги не перевірив суд апеляційної інстанції та на які з них не надав відповіді.

Також, касаційна скарга має містити прохання яке б відповідало вимогам ст. 396 КК України 1960 р.. Однак, як вбачається з касаційної скарги, прохання потерпілого щодо результатів її розгляду, не узгоджується із зазначеними вимогами закону.

Згідно ч. 2 ст. 388 КПК України 1960 р. справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог ст. 350, ч. 2 ст. 383, ст. 384, ч. 2 ст. 386, ч. 1 ст. 398 цього Кодексу не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Відмова у витребовуванні справи не перешкоджає витребовуванню справи при повторному надходженні скарги за умови усунення зазначених у постанові суду недоліків і якщо вона надійшла в межах строку, визначеного статтею 386 цього Кодексу, або не пізніше одного місяця з дня одержання постанови про відмову у витребовуванні справи.

Керуючись ст. 388 КПК України від 28 грудня 1960 року п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) ,

Відмовити потерпілому ОСОБА_2 у витребовуванні справи щодо ОСОБА_3 для перевірки у касаційному порядку.

постанова оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Тельнікова