Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого - судді

Короткевича М.Є.

суддів

Пошви Б.М. і Нікітіна Ю.I.

за участю прокурора  Кравченко Є.С.

розглянула в судовому засіданні в місті Києві 5 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на вирок Жданівського міського суду Донецької області від 14 грудня 2005 року, яким

ОСОБА_1, громадянина України,

не судимого,

засуджено за ч.1 115 КК України (2341-14) на 11 років позбавлення волі.

На підставі ст.96 КК України (2341-14) до засудженого застосовано примусове лікування від алкоголізму.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

ОСОБА_1. засуджено за те, що він 28 квітня 2005 року о 12 годині 00 хвилин, перебуваючи  у стані алкогольного сп'яніння у квартирі АДРЕСА_1, під час сварки на грунті неприязних стосунків пострілом із мисливської рушниці вчинив умисне вбивство своєї дружини ОСОБА_2.

У касаційному поданні поставлене питання про зміну вказаного вироку у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а саме -  примусового лікування від алкоголізму.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про необхідність виключення з вироку суду вказівки про застосування до ОСОБА_1 примусового лікування від  алкоголізму, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає до задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 обгрунтовано засуджений за умисне вбивство ОСОБА_2., що у поданні і не оспорюється.

Вважати, що судом неправильно застосований кримінальний закон, або що призначена ОСОБА_1 міра покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, немає підстав.

Разом із тим, суд неправильно застосував щодо ОСОБА_1 примусове лікування від алкоголізму за місцем відбування покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 КК України (2341-14) примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання до осіб, які вчинили злочин та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.

Згідно з "Основами Законодавства України про охорону здоров'я" (2801-12) від 19 листопада 1992 року хронічний алкоголізм до таких хвороб не належить і є соціально небезпечним захворюванням.

Отже, суд не мав законних підстав для призначення засудженому примусового лікування. Тому зазначене рішення районного суду підлягає виключенню із вироку.

Керуючись ст.394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів ухвалила:

касаційне подання заступника Генерального прокурора України задовольнити.

Вирок Жданівського міського суду  Донецької області від 14 грудня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Виключити із зазначеного вироку суду рішення про застосування на підставі ст. 96 КК України (2341-14) до ОСОБА_1 примусового лікування від алкоголізму за місцем відбування покарання.

В решті вирок залишити без змін.