5-2748км15 Про перевищення влади службовими особами - працівниками правоохоронного органу та представниками влади, явно виходячи за межі наданих їм повноважень щодо застосування фізичної сили до засудженого, а також катування останнього, що потягло смерть засудженого - 23.12.2015 Прийняття

головуючого-суддіМіщенка С.М.,суддів за участю секретаря прокурора захисників та засудженогоМатієк Т.В., Марчук Н.О., Асанової Є.С., Гошовської Ю.М., ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 грудня 2015 року матеріали кримінального провадження за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді провадження судами першої та апеляційної інстанції, засудженого ОСОБА_8, захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на вирок Маневицького районного суду Волинської області від 2 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 11 серпня 2015 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Цегів Горохівського району Волинської області, проживаючого АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого, -

визнано винуватим та засуджено за ч. 3 ст. 365 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та інших правоохоронних органах строком на 3 роки, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання - "старший лейтенант внутрішньої служби".

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.Годомичі Маневицького району Волинської області, проживаючого АДРЕСА_2, громадянина України, раніше не судимого, -

визнано винуватим та засуджено: - за ч. 2 ст. 365 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та інших правоохоронних органах строком на 3 роки, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання - "майор внутрішньої служби";

- за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 365 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та інших правоохоронних органах строком на 3 роки, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання - "майор внутрішньої служби";

- за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 127 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів ОСОБА_9 остаточно призначено 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та інших правоохоронних органах строком на 3 роки, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання - "майор внутрішньої служби".

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м.Дубно Рівненської області, проживаючого АДРЕСА_3, громадянина України, раніше не судимого, -

визнано винуватим та засуджено: - за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та інших правоохоронних органах строком на 3 роки, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання - "капітан внутрішньої служби";

- за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_10 остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та інших правоохоронних органах строком на 3 роки, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання - "капітан внутрішньої служби".

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_10 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця смт.Маневичі Волинської області, проживаючого АДРЕСА_4, громадянин України, раніше не судимого, -

визнано винуватим та засуджено: - за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та інших правоохоронних органах строком на 3 роки, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання - "майор внутрішньої служби";

- за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_11 остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та інших правоохоронних органах строком на 3 роки, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання - "майор внутрішньої служби".

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_11 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженця та жителя АДРЕСА_5, громадянина України, раніше не судимого, -

- за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_12 остаточно призначено до 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та інших правоохоронних органах строком на 3 роки, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання - "молодший сержант внутрішньої служби".

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_12 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_15, уродженця с.Прилісне Маневицького району Волинської області, зареєстрованого в АДРЕСА_6, проживаючого АДРЕСА_7, громадянина України, раніше не судимого, -

- за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_13 остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та інших правоохоронних органах строком на 3 роки, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання - "молодший сержант внутрішньої служби".

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_13 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_19, уродженця та жителя АДРЕСА_8, громадянина України, раніше не судимого, -

- за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України на 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_14 остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та інших правоохоронних органах строком на три роки, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання - "старший сержант внутрішньої служби".

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_14 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_21, уродженця смт. Маневичі Волинської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_9, громадянина України, раніше не судимого, -

- за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_15 остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та інших правоохоронних органах строком на 3 роки, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання - "старший сержант внутрішньої служби".

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_15 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_23, уродженця с.Городок Маневицького району Волинської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_10, громадянина України, раніше не судимого, -

- за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України на 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України до 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та інших правоохоронних органах строком на 3 роки, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання -"лейтенант внутрішньої служби".

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_16 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_26, уродженця с. Замостя Маневицького району Волинської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_11, громадянина України, раніше не судимого, -

- за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України на 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_17 остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби та інших правоохоронних органах строком на 3 роки, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання - "старший прапорщик внутрішньої служби".

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_17 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 11 серпня 2015 року вирок щодо ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_18 та ОСОБА_17 залишено без зміни.

Згідно з вироком, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_18 та ОСОБА_17 визнано винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.

ОСОБА_8, перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) сектору організації оперативної роботи управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області згідно наказу начальника управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області від 5 квітня 2011 року № 24 о/с, 20 квітня 2011 року, в період часу з 20 год. 15 хв. до 20 год. 40 хв., знаходячись в службовому кабінеті начальника Маневицької виправної колонії № 42, розташованому на другому поверсі адміністративного приміщення над черговою частиною, що знаходиться по вул. Карла Маркса, 25 в смт. Маневичі Волинської області, будучи службовою особою - працівником правоохоронного органу та представником влади, явно виходячи за межі наданих йому повноважень щодо застосування фізичної сили до засудженого, при відсутності для цього будь-яких підстав, оскільки засуджений ОСОБА_19 виконував всі вимоги персоналу установи і будь-якого опору не чинив, бо руки останнього були заведені назад за спину і на них були одягнені наручники, при з'ясуванні причин та обставин втечі ОСОБА_19 з місця відбування покарання, умисно наніс останньому один удар лівою ногою в область живота, чим заподіяв закриту тупу травму живота у вигляді забою підшлункової залози, що призвела ІНФОРМАЦІЯ_27 року, приблизно 6 год. 30 хв., до смерті ОСОБА_19

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 37 "а" від 24 травня 2011 року за ступенем тяжкості стосовно живої особи вказана закрита тупа травма черева у вигляді забою підшлункової залози у ОСОБА_19 за ознакою наявності загрозливих для життя явищ належала б до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_9, перебуваючи на посаді начальника Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області, 20 квітня 2011 року, в період часу з 20 год. 15 хв. до 21 год. 10 хв., знаходячись в службовому кабінеті начальника установи, розташованому на другому поверсі адміністративного приміщення над черговою частиною, що по вул. Карла Маркса, 25 в смт. Маневичі Волинської області, будучи службовою особою - працівником правоохоронного органу та представником влади, явно виходячи за межі наданих йому повноважень щодо застосування фізичної сили до засуджених, при відсутності для цього будь-яких підстав, оскільки засуджений ОСОБА_19 виконував всі вимоги персоналу установи, будь-якого опору не чинив, руки останнього були заведені назад за спину і на них були одягнені наручники, при з'ясуванні причин та обставин втечі ОСОБА_19 з місця відбування покарання, ОСОБА_9 наніс останньому один удар рукою в область голови, внаслідок чого ОСОБА_19 було заподіяно тілесне ушкодження у вигляді синця правої тім'яно-скроневої ділянки волосистої частини голови, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 37 "а" від 24 травня 2011 року за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень.

В подальшому ОСОБА_9 у вищевказаному кабінеті, з метою принизити особисту гідність засудженого ОСОБА_19, примусив його стати на коліна та просити вибачення за вчинену ним 15 березня 2011 року втечу з установи по виконанню покарань. Крім цього, ОСОБА_9, діючи з вищевказаною метою, а також, щоб завдати фізичного болю ОСОБА_19, примусив останнього рухатися перед працівниками Маневицької ВК № 42 на колінах з власними кросівками в зубах із свого службового кабінету, що розташований на другому поверсі, по бетонній підлозі та сходинковому маршу на перший поверх у приміщення № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, внаслідок чого ОСОБА_19 отримав тілесні ушкодження у вигляді синців передніх поверхонь обох колін та множинних саден обох колін, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 37 "а" від 24 травня 2011 року за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень.

Крім того, в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, в присутності працівників чергової зміни установи, ОСОБА_9 примусив ОСОБА_19, який стояв на колінах, повторно вибачитися перед ними за вчинену втечу та необхідність у зв'язку з цим несення ними посиленого режиму служби, у тому числі додаткових чергувань, а також участі в позаробочий час в розшукових заходах.

Отже, умисними діями начальника Маневицької ВК № 42 ОСОБА_9, які полягали у перевищенні влади та службових повноважень, було заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам ОСОБА_19, зокрема, передбаченого ст. 28 Конституції України права на повагу до його гідності, і спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців передніх поверхонь обох колін, множинних саден обох колін та синця правої тім'яно-скроневої ділянки волосистої частини голови, а також державним інтересам у вигляді підриву авторитету і престижу державного правоохоронного органу в особі Маневицької ВК № 42 УДДУПВП у Волинській області.

Крім того, продовжуючи свої протиправні дії, 20 квітня 2011 року, в період часу з 21 год. 20 хв. до 21 год. 40 хв., начальник Маневицької ВК № 42 ОСОБА_9, перебуваючи в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, що по вул. Карла Маркса, 25 в смт. Маневичі Волинської області, куди був поміщений засуджений ОСОБА_19, будучи службовою особою - працівником правоохоронного органу та представником влади, всупереч положенням ст. 28 Конституції України, ст. 106 Кримінально - виконавчого кодексу України, п.п. 59-61 "Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань", затверджених наказом ДДУПВП № 275 від 25 грудня 2003 року, при відсутності будь-яких підстав для застосування фізичної сили і спецзасобів до засудженого ОСОБА_19, оскільки останній виконував всі вимоги персоналу установи, будь-якого опору не чинив, перебував у наручниках із заведеними назад руками, віддав наказ працівнику чергової зміни установи ОСОБА_15 оголосити сигнал тривоги "Буря - 2" для збору особового складу чергової зміни в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених та наказав працівникам вищевказаної установи по виконанню покарань - начальнику відділу нагляду і безпеки установи ОСОБА_11, черговому помічнику начальника установи ОСОБА_10, заступнику чергового помічника начальника установи, начальнику чергової зміни ОСОБА_17, оперуповноваженому оперативного відділу ОСОБА_16, молодшим інспекторам відділу нагляду і безпеки ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 силоміць положити засудженого ОСОБА_19 на стіл та нанести останньому удари гумовими кийками КГ - 73 по сідницях, а також керував їхніми діями щодо черговості нанесення ударів, тобто організував вчинення підлеглими перевищення влади та службових повноважень. Виконуючи наказ ОСОБА_9, начальник відділу нагляду і безпеки Маневицької ВК № 42 ОСОБА_11 наніс засудженому ОСОБА_19 гумовим кийком чотири удари по сідницях, ОСОБА_10 - два удари, ОСОБА_16 - шість ударів по п'ятах обох ніг засудженого, ОСОБА_17 - два удари по п'ятах обох ніг засудженого, ОСОБА_15 - шість ударів по сідницях, ОСОБА_14 - п'ять ударів по сідницях, ОСОБА_12 - чотири удари по сідницях, а ОСОБА_13 - три удари по сідницях.

Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_9, що полягали в організації перевищення його підлеглими влади та службових повноважень, поєднаних із застосуванням насильства, ОСОБА_19 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді множинних зливних синців обох сідниць, множинних синців задньої поверхні лівого стегна, обширного синця задньої і бокових поверхонь правого стегна, синця і внутрішньо шкірного крововиливу передньої поверхні правого стегна, множинних синців обох гомілок і ступень, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 37 "а" від 24 травня 2011 року належать до категорії легких тілесних ушкоджень.

Умисними діями начальника Маневицької ВК № 42 ОСОБА_9, які полягали в організації перевищення влади та службових повноважень працівниками установи, що супроводжувались насильством над потерпілим ОСОБА_19, було заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам вказаного громадянина, зокрема, передбаченого ст. 28 Конституції України права на повагу до його гідності, а також державним інтересам у вигляді підриву авторитету і престижу державного правоохоронного органу в особі Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області.

Крім того, ОСОБА_9, продовжуючи свої протиправні дії, які виразились в організації та керуванні катуванням засудженого ОСОБА_19, при відсутності будь-яких підстав для застосування фізичної сили і спецзасобів до даного засудженого, оскільки останній перебував у наручниках із заведеними назад руками і будь-якого опору не чинив, в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, де знаходився ОСОБА_19, з метою покарати його за вчинену ним втечу з установи виконання покарань та заподіяти ОСОБА_19 сильний фізичний біль та фізичні і моральні страждання, віддав наказ ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_15 прикувати в даному приміщенні ОСОБА_19 наручниками до металевої решітки вікна із заведеними назад руками на висоті приблизно 1,7 м та залишити останнього в такому положенні роздягнутим на ніч. ОСОБА_19, будучи обмеженим у рухах та перебуваючи в безпорадному стані, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_27 року, спричинених обвинуваченим ОСОБА_8, біля 6 год. 30 хв., помер на місці події.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 37 "б" від 30 травня 2011 року потерпілий ОСОБА_19 під час перебування в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, будучи прикованим до решітки вікна, відчував фізичний біль як в місцях отриманих тілесних ушкоджень, так і в м'язах та зв'язковому апараті неприродно розташованих кінцівок та тулуба.

ОСОБА_11, перебуваючи на посаді начальника відділу нагляду і безпеки Маневицької ВК № 42 УДДУПВП у Волинській області, 20 квітня 2011 року, в період часу з 21 год. 20 хв. до 21 год. 40 хв., на виконання явно злочинного наказу начальника установи ОСОБА_9, знаходячись в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, що по вул. Карла Маркса, 25 в смт. Маневичі Волинської області, куди був поміщений ОСОБА_19, будучи службовою особою - працівником правоохоронного органу та представником влади, явно виходячи за межі наданих їм повноважень щодо застосування фізичної сили до засуджених, при відсутності для цього будь-яких підстав, оскільки засуджений ОСОБА_19 виконував всі вимоги персоналу установи, будь-якого опору не чинив, руки останнього були заведені назад за спину і на них були одягнені наручники, разом з іншими працівниками установи по виконанню покарань, діючи групою осіб без попередньої змови між собою, при з'ясуванні причин та обставин втечі ОСОБА_19 з місця відбування покарання, ОСОБА_11 наніс останньому не менше чотирьох ударів гумовим кийком КГ - 73 по сідницях, внаслідок чого ОСОБА_19 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді множинних синців обох сідниць, множинних синців задньої поверхні лівого стегна, обширного синця задньої і бокових поверхонь правого стегна, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 37 "а" від 24 травня 2011 року за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень.

Отже, умисними діями начальника відділу нагляду та безпеки Маневицької ВК № 42 УДДУПВП у Волинській області ОСОБА_11, які полягали у перевищенні наданих йому влади та службових повноважень, що вчинені групою осіб без попередньої змови між собою та супроводжувались насильством над потерпілим ОСОБА_19, було заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам вказаного громадянина, зокрема, передбаченого ст. 28 Конституції України права на повагу до його гідності, а також державним інтересам у вигляді підриву авторитету та престижу правоохоронного органу в особі управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області.

Крім того, продовжуючи свої протиправні дії, 20 квітня 2011 року, приблизно о 21 год., 20 хв., начальник відділу нагляду і безпеки Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області ОСОБА_11 на виконання явно злочинного наказу начальника установи ОСОБА_9, знаходячись в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, що по вул. Карла Маркса, 25 в смт. Маневичі Волинської області, куди був поміщений ОСОБА_19, будучи службовою особою - працівником правоохоронного органу та представником влади, явно виходячи за межі наданих йому повноважень щодо застосування фізичної сили до засуджених, при відсутності для цього будь-яких підстав, оскільки засуджений ОСОБА_19 виконував усі вимоги персоналу установи, будь-якого опору не чинив, руки останнього були заведені назад за спину і на них були одягнені наручники, ОСОБА_11 з метою заподіяти ОСОБА_19 сильний фізичний біль, фізичні і моральні страждання, разом з черговим помічником начальника установи ОСОБА_10, заступником чергового помічника начальника установи, начальником чергової зміни ОСОБА_17, оперативним уповноваженим оперативного відділу ОСОБА_16, молодшими інспекторами відділу нагляду і безпеки ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13 та ОСОБА_12, будучи службовими особами - працівниками правоохоронного органу та представниками влади, поклавши силоміць засудженого ОСОБА_19 на стіл та діючи групою осіб без попередньої змови між собою, умисно нанесли останньому численні удари гумовими кийками по тілу.

Так, начальник відділу нагляду і безпеки Маневицької виправної колонії № 42 ОСОБА_11, діючи групою осіб без попередньої змови між собою, умисно наніс гумовим кийком ГК - 73 потерпілому ОСОБА_19 не менше чотирьох ударів по сідницях, черговий помічник начальника установи ОСОБА_10 - не менше двох ударів, оперативний уповноважений оперативного відділу ОСОБА_16 та заступник чергового помічника начальника установи, начальник чергової зміни відділу нагляду і безпеки ОСОБА_17 - відповідно, не менше десяти ударів по сідницях та двох ударів по п'ятах обох ніг, молодші інспектора відділу нагляду і безпеки ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_12 - не менше десяти ударів, а ОСОБА_13 - двох ударів по сідницях, внаслідок чого умисно заподіяли останньому сильний фізичний біль, фізичне та моральне страждання.

Після цього, за наказом начальника установи ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_15, продовжуючи свої протиправні дії, які спрямовані на катування засудженого ОСОБА_19, при відсутності будь-яких підстав для застосування фізичної сили і спецзасобів до нього, який будь-якого опору не чинив, в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, з метою заподіяти останньому сильний фізичний біль, фізичні та моральні страждання прикували ОСОБА_19 наручниками до металевої решітки вікна із заведеними назад руками на висоті біля 1,7 м та залишили останнього в такому положенні роздягнутим на ніч.

Згідно висновків судово-медичних експертиз № 37 "а", № 37 "в" відповідно від 24 та 30 травня 2011 року, у ОСОБА_19 виявлені тілесні ушкодження у вигляді множинних зливних синців обох сідниць, множинних синців задньої поверхні лівого стегна, обширного синця задньої і бокових поверхонь правого стегна, множинних синців обох стоп ніг, які за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень. Виявлені на тілі потерпілого ОСОБА_19 тілесні ушкодження утворились внаслідок не менше 65 травмуючих контактів (ударів). Останній під час нанесення ударів, будучи прикованим до решітки вікна, відчував фізичний біль як в місцях отриманих тілесних ушкоджень, так і в м'язах та зв'язковому апараті неприродно розташованих кінцівок та тулуба.

Згідно наказів начальника управління ДДУПВП у Волинській області від 5 квітня 2011 року № 24 а/с, 1 грудня 2010 року № 192 о/с, 29 липня 2010 року № 113 о/с, 25 жовтня 2010 року № 172 о/с, 15 вересня 2006 року № 154 о/с ОСОБА_10 був призначений на посаду чергового помічника начальника Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області, а ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 - на посаду молодшого інспектора відділу нагляду та безпеки Маневицької ВК № 42 УДДУПВП у Волинській області. Відповідно до наказів начальника управління ДДУПВП у Волинській області від 16 вересня 2010 року № 75 о/с та від 1 жовтня 2010 року № 157 о/с ОСОБА_16 був призначений на посаду оперуповноваженого оперативного відділу Маневицької ВК № 42 УДДУПВП у Волинській області, а ОСОБА_17 - на посаду заступника чергового помічника начальника установи, начальника чергової зміни відділу нагляду і безпеки Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області.

Згідно ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" від 23 грудня 1993 року № 3781 - XII органи та установи виконання покарань мають статус правоохоронного органу і як службові особи та працівники правоохоронного органу, вказані особи повинні суворо дотримуватися вимог Конституції України (254к/96-ВР) та норм чинного законодавства.

ОСОБА_10, перебуваючи на посаді чергового помічника начальника Маневицької ВК № 42 УДДУПВП у Волинській області, ОСОБА_17 - на посаді заступника чергового помічника начальника установи, начальника чергової зміни відділу нагляду і безпеки установи, ОСОБА_16 - на посаді оперуповноваженого оперативного відділу вказаної колонії, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12 - на посадах молодших інспекторів відділу нагляду і безпеки виправної колонії, 20 квітня 2011 року, в період часу з 21 год. 20 хв. до 21 год. 40 хв., на виконання явно злочинного наказу начальника вищевказаної установи ОСОБА_9, в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, куди був поміщений засуджений ОСОБА_19, будучи службовими особами - працівниками правоохоронного органу та представниками влади, ОСОБА_10 відповідає за стан правопорядку в установі, виконання встановленого розпорядку дня, дотримання законності в поводженні із засудженими, п. 1 Посадової інструкції заступника чергового помічника начальника установи, начальника чергової зміни відділу нагляду і безпеки Маневицької виправної колонії № 42, згідно якої ОСОБА_17 організовує та контролює виконання завдань молодшими інспекторами відділу нагляду і безпеки, дотримання ними законності в поводженні із засудженими під час підтримання встановленого режиму відбування покарання і запобігання з їх боку злочинам та правопорушенням, п. 12, п. 3.5 Посадової інструкції молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки, згідно яких ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12 зобов'язані у взаємовідносинах із засудженими проявляти коректність та не допускати порушень законності, лише у встановленому законом порядку застосовувати до засуджених фізичну силу та спеціальні засоби, явно виходячи за межі наданих їм повноважень щодо застосування фізичної сили до засуджених, за відсутності для цього будь-яких підстав, оскільки засуджений ОСОБА_19 виконував усі вимоги персоналу установи, будь-якого опору не чинив, руки останнього були заведені назад за спину і на них були одягнені наручники, нанесли останньому гумовим кийком КГ - 73 по сідницях ОСОБА_10 - два удари, ОСОБА_16 - шість ударів по п'ятах обох ніг, ОСОБА_17 - два удари по п'ятах обох ніг, ОСОБА_15 - шість ударів по сідницях, ОСОБА_14 - п'ять ударів по сідницях, ОСОБА_12 - чотири удари по сідницях, а ОСОБА_13 - три удари по сідницях засудженого ОСОБА_19, внаслідок чого останньому було спричинено тілесні ушкодження у вигляді множинних зливних синців обох сідниць, множинних синців задньої поверхні лівого стегна, обширного синця задньої і бокових поверхонь правого стегна, множинних синців обох гомілок та стоп ніг, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 37 "а" від 24 травня 2011 року належать до категорії легких тілесних ушкоджень.

Отже, умисними діями ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12, які полягали у перевищенні влади та службових повноважень, що супроводжувались насильством над потерпілим ОСОБА_19, було заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам вказаного громадянина, зокрема, передбаченого ст. 28 Конституції України права на повагу до його гідності, а також державним інтересам у вигляді підриву авторитету і престижу державного правоохоронного органу в особі Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області.

Крім того, ОСОБА_10, перебуваючи на посаді чергового помічника начальника Маневицької ВК № 42 УДДУПВП у Волинській області, ОСОБА_11 - на посаді начальника відділу нагляду і безпеки установи, ОСОБА_15 - на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки виправної колонії, продовжуючи свої протиправні дії, 20 квітня 2011 року, в період часу з 21 год. 20 хв. до 21 год. 40 хв., на виконання явно злочинного наказу начальника вищевказаної установи ОСОБА_9 та під його керівництвом, в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області, будучи службовими особами - працівниками правоохоронного органу та представниками влади, за відсутності жодних підстав для застосування фізичної сили і спецзасобів до засудженого ОСОБА_19, оскільки останній перебував в наручниках із заведеними назад руками і будь-якого опору не чинив, з метою покарати останнього за вчинену ним втечу з установи по виконанню покарань та заподіяти ОСОБА_19 сильний фізичний біль, фізичні і моральні страждання, всупереч положенням ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 28 Конституції України, ст. 106 Кримінально-виконавчого кодексу України, прикували засудженого ОСОБА_19 наручниками до металевої решітки вікна із заведеними назад руками на висоті біля 1,7 м та залишили його частково роздягнутим у такому положенні на ніч у вищевказаному неопалюваному приміщенні, де останній, будучи обмеженим у рухах та перебуваючи в безпорадному стані, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, 21.04.2011 року приблизно о 6 год. 30 хв. помер на місці події.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 37 "б" від 30 травня 2011 року, ОСОБА_19 під час перебування в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку, будучи прикутим до решітки вікна, відчував фізичний біль як в місцях отриманих тілесних ушкоджень, так і в м'язах та зв'язковому апараті неприродно розташованих кінцівок та тулуба.

У касаційних скаргах:

прокурор просить ухвалу апеляційного суду щодо засуджених ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_18 та ОСОБА_17 скасувати з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особам засуджених внаслідок м'якості, посилаючись на порушення цим судом вимог ст. 419 КПК України, оскільки вважає, що в ухвалі не наведено підстав, через які суд визнав необґрунтованими доводи прокурора про м'якість призначеного ОСОБА_9 та ОСОБА_8 покарання, а також щодо безпідставного звільнення ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_18 та ОСОБА_17 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, яка на його думку, застосуванню до них підлягала з урахуванням тяжкості вчинених злочинів та засад загальної превенції;

засуджений ОСОБА_8 просить судові рішення щодо нього скасувати, а кримінальне провадження закрити за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, посилаючись на те, що його винуватість не доведена, а покладені в основу вироку показання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 грунтуються на припущеннях; протоколи очних ставок судом не досліджувалися, хоча й покладені в основу вироку; судом не дано належної оцінки висновку криміналістичної експертизи № 2260 від 08.07.2011 року, а висновки судово-медичних експертиз № 29 від 11.06.2012 року та № 51 від 08.09.2014 року спростовують пред'явлене йому обвинувачення, проте, суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про допит свідків ОСОБА_23 і ОСОБА_24 та судово-медичного експерта, чим на його думку, порушив право на захист. Він також посилається на те, що всупереч п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт не містить в собі формулювання обвинувачення і по формі, суті та змісту є повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, що він також вважає істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону;

захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просять судові рішення щодо ОСОБА_8 скасувати, а провадження щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. При цьому посилаються на те, що вина ОСОБА_8 під час досудового розслідування та судового розгляду у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не доведена, а висновки судів про заподіяння ОСОБА_8 удару потерпілому ОСОБА_19 грунтуються на припущеннях. Свої доводи також обґрунтовують тим, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зацікавлені у наслідках розгляду провадження, їх показання щодо дій ОСОБА_8 вважають непослідовними та суперечливими, а висновки проведених у справі судово-хімічної та судово-медичних експертиз такими, що не підтверджують винність ОСОБА_8 Посилаючись на порушення кримінального процесуального закону захисники зазначають, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про допит свідків ОСОБА_23 і ОСОБА_24, судово-медичного експерта ОСОБА_25 та експерта щодо висновку криміналістичної експертизи лакофарбових матеріалів, а також вказують на те, що обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, що суперечить вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України та є істотним порушенням вимог цього Закону.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурора засуджений ОСОБА_9 просить відмовити в задоволенні цієї скарги, а постановлені щодо нього судові рішення залишити без зміни.

Заслухавши доповідача, пояснення захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які підтримали свою і засудженого ОСОБА_8 касаційні скарги та не заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора за виключенням доводів цієї скарги стосовно ОСОБА_8, пояснення засудженого ОСОБА_8, який підтримав свою і захисників касаційні скарги та заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора, пояснення прокурора про задоволення касаційної скарги прокурора та залишення без задоволення касаційних скарг засудженого і захисників, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги прокурора, засудженого ОСОБА_8 та захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_7 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Доводи касаційної скарги прокурора про невідповідність призначеного ОСОБА_9 покарання ступеню тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та його особі внаслідок м'якості, колегія суддів вважає обгрунтованими.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, покарання винній особі має бути призначено відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу (2341-14) , з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що судом першої інстанції ОСОБА_9 визнано винним у перевищенні влади і службових повноважень, яке супроводжувалося насильством із застосуванням спеціальних засобів до потерпілого ОСОБА_19, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам потерпілого та державним інтересам, а також в організації таких же дій щодо потерпілого та в організації його катування. Ці злочинні дії засудженого ОСОБА_9 кваліфіковані судом за ч. 2 ст. 365; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 365 та ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 127 КК України. При цьому перші з них, згідно ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів, а останній - до злочинів середньої тяжкості. Разом з тим, за сукупністю вказаних злочинів ОСОБА_9 призначено основне покарання фактично в мінімальних межах санкції більш тяжкого закону.

З таким рішенням суду погодився й апеляційний суд. Проте, як обґрунтовано зазначено у касаційній скарзі прокурора, не звернув увагу на ступінь тяжкості вчинених злочинів та те, що їх було вчинено ОСОБА_9 як керівником виправної установи та з особами, які перебували у службовій залежності від нього, яких він також організував на вчинення злочинів щодо потерпілого ОСОБА_19

Крім того, апеляційний суд, погодившись із звільненням засуджених ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_18 та ОСОБА_17 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, також не звернув належної уваги на те, що вчинені цими засудженими злочини відносяться до категорії тяжких та середньої тяжкості, характеризуються підвищеною суспільною небезпечністю і в цілому призвели до заподіяння істотної шкоди потерпілому та державним інтересам, що внаслідок застосування вищевказаного кримінального закону потягло неправильне його застосування, оскільки висновки апеляційного суду і в цій частині, відповідно до вимог ст. 419 КПК України, належно не обгрунтовані.

З урахуванням вказаних обставин, ухвала апеляційного суду щодо засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_18 та ОСОБА_17 підлягає скасуванню з призначенням нового апеляційного розгляду.

Що ж стосується доводів прокурора про м'якість призначеного покарання ОСОБА_8, то колегія суддів вважає, що касаційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки призначене йому покарання відповідає вимогам статей 50 та 65 КК України, тяжкості злочину та його особі.

Разом з тим, оскільки ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_9 підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю призначеного йому покарання тяжкості вчинених злочинів та його особі внаслідок м'якості, а щодо ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_18 та ОСОБА_17 - у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, то ця ухвала підлягає скасуванню і щодо ОСОБА_8, оскільки ним та захисниками у касаційних скаргах поставлені фактично ті ж самі питання, що і в апеляціях. Незважаючи на певні висновки апеляційного суду, колегія суддів вважає їх непереконливими з огляду на суперечливість та непослідовність показань засуджених у цій же справі ОСОБА_9 та ОСОБА_10, якими зокрема обґрунтовані висновки судів першої та апеляційної інстанції про винність ОСОБА_8 При цьому, в ухвалі не спростовані доводи щодо зацікавленості вказаних осіб стосовно наслідків розгляду цього провадження, оскільки вони також визнані винними в перевищенні своїх службових повноважень, що завдало істотної шкоди, а також катуванні потерпілого ОСОБА_19 Не взято до уваги й те, що послідуючі злочинні дії щодо потерпілого були вчиненні за організації злочинного перевищення службових повноважень ОСОБА_9, який був начальником виправної колонії, а решта засуджених були його підлеглими та перебували у підпорядкуванні. Оскільки смерть потерпілого настала від заподіяних йому тілесних ушкоджень, у тому числі тяжких, в спричиненні яких обвинувачено ОСОБА_8, скасуванню підлягає й ухвала апеляційного суду щодо нього, бо обвинувачення щодо нього, тісно пов'язано з обвинуваченням інших засуджених у цьому провадженні.