Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого-судді Солодкова А.А., суддів: Широян Т.А., Міщенко С.М., за участю прокурора Опанасюка О.В., при секретарі Асановій Є.С.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040350002568 за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2015 року та вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2015 року,

Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2015 року засуджено:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,

- за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробовуванням та іспитовим строком на 3 роки, з покладенням відповідних обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 12 750 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 15 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Судом вирішено долю речових доказів та відшкодування судових витрат у справі.

Апеляційним судом Дніпропетровської області 20 травня 2015 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано та постановлено новий, яким: ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 186 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на 5 років. В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

Як встановив суд, ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що він 12 липня 2014 року, приблизно о 21 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, через хвіртку зайшов до домоволодіння ОСОБА_3 (1949 р.н.) на АДРЕСА_1 де підійшовши до будинку, за допомогою невстановленого в ході досудового слідства предмета, вибив скло у дерев'яній віконній рамі та через вільний отвір у рамі проник до приміщення кухні. Знаходячись у кухонній кімнаті, ОСОБА_2 з метою подальшої реалізації свого злочинного наміру направленого на скоєння відкритого викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, пройшов з кухні до зали, де в цей час знаходилась власниця будинку ОСОБА_3, підійшов до останньої та став вимагати гроші. ОСОБА_3 попрохала ОСОБА_2 залишити її будинок, але останній на прохання не відреагував та завдав ОСОБА_4 численних ударів кулаками у різні частини тіла. Злякавшись за своє життя та здоров'я, ОСОБА_3 віддала гроші в сумі 250 грн. Отримавши вказану суму ОСОБА_2 не залишив будинок, а навпаки взяв дерев'яний держак від лопати та ним став бити потерпілу, внаслідок чого остання змушена була передати йому 13 000 грн. Після цього, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину втік та розпорядився викраденими грошима на свій розсуд. Внаслідок злочину, ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості, які не є небезпечними для життя та здоров'я, та відкрито заволодів її грошима на загальну суму 13 250 грн.

У касаційній скарзі захисник засудженого, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та даним про особу засудженого внаслідок суворості, порушення кримінального процесуального закону просить ОСОБА_2 скасувати як вирок місцевого суду так і вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника та просив залишити судові рішення без зміни, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що ця скарга задоволенню не підлягає.

Висновки суду щодо винності ОСОБА_2 у вчиненні грабежу поєднаного з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілій, обґрунтовано зібраними судом доказами, які ретельно проаналізовані та правильно викладені у вироку. Правильність юридичної кваліфікації неправомірних дій засудженого ніким не оскаржуються, отже не перевіряються касаційним судом.

Що стосується доводів касаційної скарги захисника засудженого про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого правопорушення та даним про особу засудженого, внаслідок суворості, то вони є необґрунтованими.

Статтею 420 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання. Вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків.

Відповідно до ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається зі змісту вироку апеляційного суду, скасовуючи вирок місцевого суду в частині призначення покарання та постановляючи новий, апеляційний суд послався на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме безпідставне застосування положень ст. 75 КК України, яка була застосована без урахування даних про особу ОСОБА_2, який вчинив тяжкий злочин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, щодо жінки похилого віку, такого, що має негативні характеристики, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, а також врахував думку потерпілої, яка наполягала на суворому покаранні.

Наведені обставини, дають підстави вважати, що виправлення засудженого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів неможливо досягти без ізоляції його від суспільства, тому рішення апеляційного суду є справедливим.

Доводи касаційної скарги захисника щодо допущених порушень кримінального процесуального закону, а саме необхідність встановлення більш точного часу скоєння кримінального правопорушення, є необґрунтованими, перевірялись судом та не знайшли свого підтвердження. Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення не допущено, касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 376, 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення. Вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2015 року та вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2015 року щодо ОСОБА_2 без зміни.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.