Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Вільгушинського М. Й.,

суддів Колесниченка В. М., Слинька С. С.,

при секретарі Шибінській В. В.,

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014020220000819, за касаційною скаргою заступника прокурора Вінницької області на ухвалу судді Апеляційного суду Вінницької області від 28 вересня 2015 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,

який визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

за участю прокурора Дехтярук О. К.,

захисника ОСОБА_2,

у касаційній скарзі прокурор стверджує про незаконність ухвали судді Апеляційного суду Вінницької області від 28 вересня 2015 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 березня 2015 року щодо ОСОБА_1 Указує, що суддя суду апеляційної інстанції безпідставно, усупереч вимогам ч. 4 ст. 399 КПК України відмовив у відкритті апеляційного провадження з підстави відсутності оригіналу апеляційної скарги. Просить ухвалу судді Апеляційного суду Вінницької області від 28 вересня 2015 року скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 березня 2015 року ОСОБА_1, судимого 01 грудня 2014 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки зі звільненням на підставі статей 75, 104 КК України від його відбування з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік 6 місяців,

засуджено за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі статей 75, 104 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України покарання за цим вироком та покарання, призначене за вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 01 грудня 2014 року, ухвалено виконувати самостійно.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 25 листопада 2014 року близько 16:00 год, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по АДРЕСА_2, ліктем руки розбив віконне скло та через утворений отвір проник у середину будинку, де із серванту викрав гроші в сумі 250 грн. У цей час до будинку повернувся власник ОСОБА_3 і побачив ОСОБА_1, який розуміючи, що його дії перестали носити таємний характер, почав утікати з місця вчинення злочину, незважаючи на законні вимоги власника зупинитися. ОСОБА_1 із викраденими коштами з місця злочину втік, спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 250 грн.

Не погоджуючись з указаним вироком, прокурор, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 27 квітня 2015 року апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 березня 2015 року залишено без руху, зазначено що подана кількість копій апеляційної скарги є недостатньою для вручення всім учасникам судового провадження та надано строк для усунення недоліків 1 день.

В межах встановленого судом строку, прокурор надіслав суду екземпляр апеляційної скарги на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 березня 2015 року щодо ОСОБА_1

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 05 травня 2015 року апеляційну скаргу повернуто прокурору із зазначенням, що він не усунув недоліки, вказані в ухвалі суду від 27 квітня 2015 року, оскільки з урахуванням кількості осіб, які беруть участь у розгляді справи, надання суду п'яти примірників апеляційної скарги є недостатнім для вручення всім учасникам процесу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2015 року ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 05 травня 2015 року скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою судді Апеляційного суду Вінницької області від 28 вересня 2015 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора про необхідність скасування ухвали суду апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, думку захисника, який заперечував проти скасування ухвали судді апеляційної інстанції, перевіривши доводи, наведені у касаційній скарзі та матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

Чинним кримінальним процесуальним кодексом України передбачений виключний перелік підстав з яких суддя-доповідач може постановити рішення про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою.

З матеріалів провадження також вбачається, що прокурор, якому було повернуто його апеляційну скаргу, не був повідомлений про призначення нового розгляду провадження за його апеляційною скаргою в суді апеляційної інстанції.

З огляду на те, що положення КПК України (4651-17) не регулюють питання кримінального провадження у частині порядку і строку повторного подання апеляційної скарги у разі її незаконного повернення особі, яка подала цю скаргу, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 7, ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Одночасно ч. 1 ст. 7, ч. 6 ст. 22 КПК України регламентовано, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Оскільки з матеріалів провадження видно, що прокурор, якому було повернуто його апеляційну скаргу, не був повідомлений про призначення нового розгляду провадження за його апеляційною скаргою в суді апеляційної інстанції, суддя доповідач згідно з загальними засадами кримінального провадження мав забезпечити прокурору необхідні умови для реалізації стороною обвинувачення її процесуальних прав, пов'язаних із гарантованим правом на оскарження процесуальних рішень.

Суддя-доповідач цих вимог не виконав, і в конкретному кримінальному провадженні постановив незаконне рішення про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами прокурора про незаконність ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, яка підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою прокурора.

При новому апеляційному розгляді, суду необхідно виконати вимоги закону та постановити законне рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України,

касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задовольнити частково.

Ухвалу судді Апеляційного суду Вінницької області від 28 вересня 2015 року щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою прокурора.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.