Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Широян Т.А.,

суддів Міщенка С.М., Солодкова А.А.,

за участю:

прокурора Ковальчука О.С.,

захисника Гуртовенка Р.М.,

засудженого ОСОБА_2,

розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_2 - адвоката Гуртовенка Р.М. на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 30 березня 2015 року й ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 26 травня 2015 року.

Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 30 березня 2015 року, залишеним ухвалою апеляційного суду від 26 травня 2015 року без змін,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено:

за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212 КК України до 42 500 грн штрафу, еквівалентних 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено від відбування цього покарання у зв'язку із закінченням строків давності;

за ч 2 ст. 358 КК України (в редакції Закону станом на 31 грудня 2010 року) до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного за цим законом покарання з іспитовим строком терміном на 2 роки та покладено обов'язки згідно з пунктами 3, 4 ст. 76 КК.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він, за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, діючи у співучасті з директором ПП "Будмаксплюс" (платник ПДВ) ОСОБА_3, яку було звільнено від кримінальної відповідальності за законом України "Про амністію у 2014 році" (1185-18) , умисно вчинив неодноразові дії, сприяючи в ухиленні від сплати податків зазначеним підприємством у великих розмірах шляхом підроблення та використання завідомо підроблених документів.

Зокрема, ОСОБА_4, достовірно знав, що кероване ОСОБА_3 підприємство купувало у фізичних осіб, які не є платниками податків, за готівкові кошти товари (роботи, послуги) без належних на те документів (видаткових та податкових накладних), а відтак і не мало права на податковий кредит. Проте з метою отримати таке право протягом червня 2008 року, з лютого по грудень місяці 2009 року, з березня по грудень 2010 року за попередньою змовою з ОСОБА_3 підроблював бухгалтерські документи (податкові накладні, квитанції до прибуткових касових ордерів) наведених у вироку товариств з обмеженою відповідальністю, які містили завідомо неправдиві відомості про придбання у цих товариств ПП "Будмаксплюс" товарів (робіт, послуг), тоді як фактично такі товари (роботи, послуги) були куплені у фізичних осіб.

Ці документи він передавав ОСОБА_3, сприяючи їй за детально наведених у вироку обставин шляхом завищення податкового кредиту в ухиленні від сплати податку на додану вартість, внаслідок чого в бюджет держави не надійшли грошові кошти у виді податку на додану вартість на загальну суму 1337211 грн, що у 4 526 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У касаційній скарзі захисник засудженого - адвокат Гуртовенко Р.М. просить судові рішення щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Стверджує, що той не є суб'єктом злочину, у ПП "Будмаксплюс" не працював, не був контрагентом згаданого підприємства, у змову з ОСОБА_3 на ухилення від сплати податку на додану вартість не вступав, будь якого матеріального зиску не мав, а його обвинувачення щодо підроблення документів, на підставі яких ПП "Будмаксплюс" ухилилося від сплати податків, ґрунтується лише на припущеннях.

Заслухавши доповідача, доводи засудженого та його захисника на підтримку поданої останнім касаційної скарги, заперечення прокурора щодо її безпідставності, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити з огляду на таке.

За змістом касаційної скарги захисник засудженого оспорює фактичні обставини справи, які були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанцій і перегляду відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України у касаційному порядку не підлягають, а тому колегія суддів виходить із фактичних обставин, установлених судом.

Суд належно обґрунтував свій висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку злочинів відповідними доказами, які отримано згідно з вимогами кримінально-процесуального законодавства та детально викладено у вироку, а саме: показаннями засудженого на досудовому слідстві про обставини вчинення ним злочинів, які не суперечать показанням ОСОБА_3, у тому числі і під час проведеної між ними очної ставки (її у цій кримінальній справі було звільнено від кримінальної відповідальності внаслідок акта амністії), показаннями свідків ОСОБА_5 (головний бухгалтер ПП "Будмаксплюс") про обставини формування податкового кредиту та ухилення від сплати податків, ОСОБА_6 (начальник цього ж підприємства) про обставини підробки документів, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про обставини виконання ними робіт без офіційного працевлаштування у ПП "Будмаксплюс", показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, які спростували свою причетність до створення або ж перереєстрації підприємств, які носили фіктивний характер і використовувались ОСОБА_2 і ОСОБА_3 для організації ухилення керованим останньою підприємством від сплати податку на додану вартість, підробленими бухгалтерськими документами щодо фінансово-господарської діяльності цих підприємств, зокрема - ПП "Будмаксплюс" із фіктивними фірмами ТОВ "КМ Сервісбуд", ТОВ "Реал Альянс", ТОВ "МодульМонтажГруп", ТОВ "Фронтек", ТОВ "ТКАльянс", ТОВ "Фортексбуд", ТОВ "Енергія Лімітед", ТОВ "Енерджігрупп", ТОВ "УТК"Аргумент", ТОВ "Фірма Теплий дім", ТОВ "Ін-Буд-Київ" (податковими накладними, квитанціями до прибуткових ордерів тощо), а також іншими наведеними у вироку об'єктивними доказами.

Оскільки ОСОБА_2 не був співвиконавцем ухилення ОСОБА_3 від сплати податку на додану вартість, суд правильно виключив з його обвинувачення за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212 КК України кваліфікуючу ознаку "вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб" й остаточно його дії за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 358 КК України кваліфікував правильно. Покарання йому призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу за апеляцією цього ж захисника, перевірив наведені у ній доводи, які є аналогічними доводам його ж касаційної скарги, і визнав їх необґрунтованими.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, у справі не встановлено.

Враховуючи наведе, керуючись статтями 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 30 березня 2015 року й ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 26 травня 2015 року стосовно ОСОБА_2 залишити без мін.

ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.