Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Синявського О.Г.

суддів

Пекного С.Д., Косарєва В.I.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  28 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1 на  вирок  Ленінського  районного суду  м. Полтави від  31 березня  2005 року.

Зазначеним вироком ОСОБА_1

IНФОРМАЦIЯ_1,

раніше судимого 29.04.2004 року

за ст. 185ч.4, 75,76 КК України (2341-14)

на 5 років позбавлення волі

з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

- засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України (2341-14)    до громадських робіт строком 200 годин.

В апеляційному порядку  справа  не переглядалась.

За вироком суду  ОСОБА_1  визнано винним у тому, що  він 4 жовтня 2001 року, приблизно о 16 годині,  на подвір'ї потерпілого ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1,  в ході бійки на грунті неприязних стосунків почав наносити потерпілому удари в різні частини тіла гострим предметом, чим  заподіяв  останньому легкі тілесні ушкодження, що спричинили  короткочасний розлад здоров'я.

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на порушення кримінально-процесуального закону, стверджує, що не вчиняв інкримінованих йому злочинних дій і його засуджено безпідставно.

Заслухавши доповідача,  перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги  засудженого слід відмовити.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для правильного вирішення справи.

Належно оцінивши зібрані у справі  і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов обгрунтованого висновку про доведеність  винності  ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено.

Що стосується доводів у скарзі засудженого про те, що, він не вчиняв інкримінованого йому злочину, то вони спростовуються перевіреними матеріалами справи.

Так, згідно з показаннями потерпілого ОСОБА_2 в ході досудового слідства та в судовому засіданні, саме ОСОБА_1 почав вимагати у нього кошти, а потім почав наносити удари в різні частини тіла гострим предметом.

Крім того,  вина засудженого підтверджується  показаннями свідків  ОСОБА_3,  ОСОБА_3, даними висновку судово-медичної експертизи.

Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обгрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засудженого, не допущено.

Безпідставними є доводи у касаційній скарзі щодо необгрунтованості скасування іспитового терміну та направлення ОСОБА_1  для відбування покарання, призначеного за вироком Полтавського районного суду від 29.04.2004 року, в місця позбавлення волі, оскільки вони спростовуються перевіркою матеріалів справи. Зазначене рішення суду є законним.

Призначене  засудженому ОСОБА_1 покарання є справедливим і відповідає вимогам закону, при цьому судом враховано ступінь тяжкості вчиненого  злочину,  особу  винного.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів ухвалила:

У  задоволенні касаційної скарги засудженого  ОСОБА_1 відмовити.