Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Марчук Н.О.,

суддів: Матієк Т.В., Міщенка С.М.,

розглянувши касаційну скаргу з клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження засудженої ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 січня 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області від 10 березня 2015 року щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженки Російської Федерації, жительки АДРЕСА_1, зареєстрованої в АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

У касаційній скарзі засуджена, не погоджуючись з судовими рішеннями, ухваленими щодо неї, зазначає про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та її особі внаслідок суворості, вважає, що у суду були підстави застосувати щодо неї ст. 79 КК України, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги засуджена мотивує тим, що суд не у повній мірі врахував пом'якшуючі обставини.

Крім того, засуджена ставить питання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, оскільки їй не забезпечили можливості ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та звукозаписом судового розгляду, що завадило їй звернутися з касаційною скаргою у визначений законом строк.

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 січня 2015 року ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 8 місяців.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області від 10 березня 2015 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.

Згідно з вироком суду 29 червня 2014 року приблизно о 16:00 год. ОСОБА_1, перебуваючи у торгівельному кіоску по вул. Головній, 212 у м. Чернівці, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрала зі столу сумочку з грошима і документами потерпілої ОСОБА_2, спричинивши їй матеріальну шкоду на загальну суму 1236,79 грн.

Вона ж 08 липня 2014 року приблизно о 13.00 год. в приміщенні "Зоологічного музею" по вул. Шиллера, 5 в м. Чернівці повторно, таємно викрала мобільний телефон і гаманець потерпілої ОСОБА_3, спричинивши їй матеріальну шкоду на загальну суму 2199 грн., та майно потерпілої ОСОБА_4 на суму 370 грн.

Після цього, 10 липня 2014 року приблизно о 09.00 год. ОСОБА_1 в кафе "Театральне", що на площі Театральній, 6 в м. Чернівці, з барної стійки повторно таємно викрала 2 мобільних телефони потерпілої ОСОБА_5 на загальну суму 2000 грн.

Продовжуючи свої злочинні діяння, 09 вересня 2014 року приблизно о 13.30 год. засуджена з загального коридору будинку АДРЕСА_3 повторно таємно викрала жіночу сумочку з майном потерпілої ОСОБА_6 на загальну суму 941 грн.

Колегія суддів вважає зазначені засудженою причини пропуску строку касаційного оскарження поважними і приходить до висновку про необхідність його поновлення.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі та доданих до неї копіях судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 185 КК України в касаційному порядку не оспорюються.

Доводи засудженої про порушення щодо неї загальних засад призначення покарання на думку колегії суддів, є безпідставними.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як убачається із долучених до касаційної скарги копій судових рішень, суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_1 урахував обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, часткове відшкодування завданої шкоди, позитивні характеристики та вчинення злочину внаслідок збігу тяжких обставин. Крім того, суд взяв до уваги дані про особу засудженої, яка раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності.

Таким чином, призначаючи засудженій покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, суд вимог статей 65 - 67 КК не порушив, оскільки вказане покарання відповідає конкретним обставинам справи, характеру й тяжкості вчиненого, є справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Апеляційний суд, переглянувши справу в апеляційному порядку, обґрунтовано залишив вирок місцевого суду без змін, зазначивши в ухвалі підстави прийняття такого рішення.ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги немає та вважає, що згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженої слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Клопотання засудженої задовольнити.

Поновити строк касаційного оскарження вироку Шевченківського районного суду м. Чернівці та ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області від 10 березня 2015 року.

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 січня 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області від 10 березня 2015 року.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.