Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого судді-доповідача Животова Г.О.,

суддів Єлфімова О.В., Крещенка А.М.,

ознайомившись з касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 на вирок Приморського районного суду міста Одеси від 30 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 19 листопада 2015 року,

Вказаним вироком місцевого суду, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, засуджено

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, неодноразово судимого, останній раз - 08.06.2004 за ч. 2 ст. 121, чч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 296, ст. ст. 70, 71 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 24.12.2009 умовно-достроково на 1 рік 2 місяця 26 днів, уродженця міста Каховка Херсонської області, мешканця АДРЕСА_1- за ч. 4 ст. 296 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік позбавлення волі.

Згідно вироку ОСОБА_3 06.08.2015 о 19:00 в стані алкогольного сп'яніння в кафе-барі "Таіровські вина" на вул. Преображенській, 35 в м. Одесі, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, здійснив 9 пострілів з пневматичного пістолету "Makarov-177", калібру 4,5 мм, в ОСОБА_4, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить змінити вказані судові рішення й пом'якшити призначене йому покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюються, а доводи про суворість призначеного засудженому покарання необґрунтовані.

Так, призначаючи покарання суд дотримався загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, оскільки врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та дані про особу засудженого, який вчинив хуліганство в стані алкогольного сп'яніння. Ця обставина не заперечувалась засудженим, та обґрунтовано, всупереч доводам захисника, була врахована судом, за результатом розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, як обставина, яка обтяжує покарання.

Врахував суд й обставини, на які захисник посилається в касаційній скарзі, зокрема наявність на утриманні неповнолітньої дитини, думки учасників судового розгляду щодо призначення покарання ОСОБА_3 тощо, на підставі чого прийшов до висновку про можливість застосування положень ст. 69 КК України.

Апеляційний суд, у відповідності до вимог ст. 419 КПК України, вмотивувавши свої висновки, обґрунтовано визнав призначене ОСОБА_3 покарання справедливим та залишив без зміни вирок суду першої інстанції.

У касаційній скарзі відсутні переконливі доводи, які б були достатніми для спростування вищезазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Несвоєчасне вручення учасникам судового провадження місцевим судом копії вироку не є істотним порушенням, яке могло б перешкодили повно та всебічно розглянути справу і постановити законні та обґрунтовані рішення.

Отже, з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень вбачається, що підстав для її задоволення немає.

Зважаючи на зазначене, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, суд

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою захисника ОСОБА_2 на вирок Приморського районного суду міста Одеси від 30 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 19 листопада 2015 року щодо ОСОБА_3.

ухвала оскарженню не підлягає.