ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Вільгушинського М. Й.,
суддів Дембовського С. Г., Колесниченка В. М.,
за участю прокурора Опанасюка О. В.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 грудня 2015 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_3 і захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2014 року.
Цим вироком, з урахуванням змін, внесених судом апеляційної інстанції, засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше не судимого,
- за пунктами 1, 6, 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі із конфіскацією майна;
- за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років і з конфіскацією майна .
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі із конфіскацією майна.
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
раніше судимого:
-16 травня 1995 року за ч. 1 ст. 215 КК України на 2 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
- 20 січня 1997 року за ч.2 ст. 140, ч. 3 ст. 140 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- 09 грудня 2002 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі,
- за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років і з конфіскацією майна .
Справу в частині обвинувачення ОСОБА_3 за пунктами 1, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України закрито за недоведеністю його участі у вчиненні цього злочину.
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.
В листопаді 2009 року ОСОБА_1, достовірно знаючи, що в АДРЕСА_1 проживає сім'я ОСОБА_4, яка займалась підприємницькою діяльністю, вирішив вчинити на них напад з метою заволодіння їх майном.
З метою реалізації злочинного задуму,ІНФОРМАЦІЯ_3 року близько 18:00 год. на вул. Незалежності в м. Борзна Чернігівської області ОСОБА_1зустрівся з ОСОБА_3 та запропонував останньому здійснити розбійний напад на подружжя ОСОБА_4 з метою заволодіння їх майном, на що той погодився.
Цього ж дня близько 19:30 год. ОСОБА_1 і ОСОБА_3, діючи згідно з розробленим ними планом, озброївшись металевим прутом і пістолетом ПМ-М із пристроєм для безшумної стрільби, а також засобами для маскування обличчя, автомобілем марки ШевролеАвео, під керуванням ОСОБА_6, яка не знала і не могла знати про злочинний задум ОСОБА_3 та ОСОБА_1, прибули в АДРЕСА_1, де залишивши ОСОБА_6 з автомобілем на одній з вулиць села, прийшли до господарства подружжя ОСОБА_4, розташованого на АДРЕСА_1.
Біля господарства подружжя ОСОБА_4 ОСОБА_1, з відома та згоди ОСОБА_3, привів у бойову готовність наявну у нього вогнепальну зброю, приєднавши при цьому до пістолета пристрій для безшумної стрільби. Одягнувши на голови спортивні шапки з прорізами для очей та рота, а на руки рукавички, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 проникли до приміщення гаража, де в той час знаходився ОСОБА_4 Погрожуючи застосуванням пістолету марки ПМ-М, ОСОБА_1 змусив потерпілого лягти на підлогу, а ОСОБА_3 в цей час намагався зв'язати потерпілому руки. Проте ОСОБА_4 зміг піднятись і намагався залишити приміщення гаража, слідуючи до виходу з нього. ОСОБА_1 із корисливих мотивів із метою полегшити заволодіння чужим майном, здійснив 4 постріли у ОСОБА_4, заподіявши останньому тілесні ушкодження від яких настала смерть потерпілого. Скоївши вбивство, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 заховали труп ОСОБА_4 в оглядовій ямі приміщення гаража.
Після вбивства ОСОБА_4, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 через не зачиненні вхідні двері проникли до приміщення житлового будинку, де здійснили напад на ОСОБА_5. У ході нападу ОСОБА_3, діючи згідно з раніше розробленим планом із корисливих мотивів, наніс ОСОБА_5 декілька ударів металевим прутом в область голови, після чого почав спільно з ОСОБА_1 наносити удари руками та ногами в різні частини тіла потерпілої, і погрожуючи застосуванням пістолету марки ПМ-М, та вимагали передачі їм грошових коштів.
Дізнавшись від ОСОБА_5 про місце знаходження в будинку грошей, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 затягнули потерпілу в ванну кімнату, де ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, з метою приховати вчинений злочин, наніс взятим заздалегідь з кухні будинку ножем близько трьох ударів ОСОБА_5 в область голови та шиї, заподіявши останній тілесні ушкодження від яких наступила смерть потерпілої на місці вчинення злочину.
Після цього ОСОБА_1 і ОСОБА_3 заволоділи грошима подружжя ОСОБА_4 у сумі 4000 грн, після чого з місця вчинення злочину втекли.
У касаційних скаргах:
- засуджений ОСОБА_3, не заперечуючи доведеності своєї винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, стверджує про суворість призначеного йому покарання. Вказує, що при обранні розміру покарання у виді позбавлення волі не було повною мірою враховано те, що він щиро каявся, сприяв досудовому слідстві у розкритті злочину, хворіє на тяжке захворювання, має на утриманні неповнолітню доньку, до обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проживав із батьками похилого віку, які тепер залишились без його допомоги. Просить пом'якшити призначене йому покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років;
- захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 стверджує про незаконність постановлених судових рішень щодо останнього в частині засудження за епізодом злочинних дій, вчинених щодо сім'ї ОСОБА_4. Зазначає, що в матеріалах кримінальної справи відсутні докази, які б беззаперечно свідчили про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, а суд обґрунтовував доведеність винуватості останнього його показаннями, наданими ним на досудовому слідстві внаслідок застосування працівниками правоохоронних органів недозволених методів ведення слідства, а також суперечливими показаннями ОСОБА_3 Звертає увагу на неправильність застосування кримінального закону при кваліфікації апеляційним судом дій ОСОБА_1 за пунктами 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, з огляду на те, що кримінальна справа щодо ОСОБА_1 за іншими епізодами злочинної діяльності направлена на нове розслідування, а щодо ОСОБА_3 кримінальна справа у частині засудження за пунктами 1, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України закрито за недоведеністю його участі у вчиненні цього злочину, що виключає кваліфікацію дій ОСОБА_1 як вчинення убивства за попередньою змовою групою осіб особою, яка раніше вчинила умисне вбивство. Посилається на формальність розгляду справи судом апеляційної інстанції і невідповідність ухвали цього суду вимогам ст. 377 КПК України 1960 року. Вважає, що апеляційним судом порушено порядок призначення покарання. Просить судові рішення в частині засудження ОСОБА_1 скасувати, а справу в цій частині направити на нове розслідування.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1 і його захисника ОСОБА_2 на підтримання касаційної скарги останнього, думку прокурора, який вважав касаційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у скаргах, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Відповідно до вимог ст. 395 КПК України 1960 року касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.
До суду касаційної інстанції не надходило касаційних скарг від прокурора та потерпілих у частині законності та обґрунтованості закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за недоведеністю його участі у вчиненні злочину, передбаченого пунктами 1, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. Засуджений ОСОБА_3 не заперечує законності свого засудження за ч. 3 ст. 187 КК України.
Висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинних дій щодо подружжя ОСОБА_4, за вчинення яких його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку, і є обґрунтованим.
Так, винуватість ОСОБА_1 підтверджується показаннями засудженого ОСОБА_3, який захищаючись від пред'явленого йому обвинувачення, на досудовому слідстві та в суді стверджував, що він за попередньою змовою з ОСОБА_1 прибув до домогосподарства подружжя ОСОБА_4 для вчинення корисливого злочину щодо потерпілих, приготувавши та використавши при вчиненні злочину шапки з прорізами для очей, рукавички, металевий прут. Проте, прибувши до указаного домогосподарства, в процесі вчинення розбійного нападу на ОСОБА_4, ОСОБА_1, вийшовши за межі попередньої домовленості, з пістолету з глушником вбив потерпілого, здійснивши декілька пострілів зі зброї . Після цього труп ОСОБА_4 був схований в оглядову яму гаража. Потім вони разом із ОСОБА_1 зайшли в будинок ОСОБА_4, де побачили господарку. ОСОБА_1 бив ОСОБА_5 руками і ногами і вимагав віддати гроші. ОСОБА_3 покинув будинок, а через деякий час з указаного житла вийшов ОСОБА_1
Ці показання ОСОБА_3, який наполягав на тому, що він не має підстав для обмови ОСОБА_1, узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.
Зокрема, на досудовому слідстві, будучи неодноразово допитаним у присутності захисника, ОСОБА_1 детально повідомляв про обставини вчиненого ним злочину щодо подружжя ОСОБА_4, демонструючи механізм його вчинення при проведенні відтворення обстановки та обставин події.
Щодо обставин злочину, вчиненого щодо ОСОБА_4, ОСОБА_1 повідомляв, що після вбивства господаря домоволодіння, він (ОСОБА_1) разом із ОСОБА_3 зайшли до будинку, щоб знайти гроші. В цей час з кухні вийшла жінка, якій ОСОБА_3 відразу наніс удар металевим прутом по голові, а він наніс два удари ногою в область голови та в область тулуба. Затягнувши жінку до ванної кімнати, вони дізнались у неї, де сховані гроші. Після чого ОСОБА_3 пішов та знайшов заховані гроші в сумі 4000 грн. Залишивши жінку в ванній кімнаті, він з ОСОБА_3 зайшли до спальної кімнати, де в шафах стали шукати гроші. Коли вони виходили з спальної кімнати, то побачили, що жінка вийшла з ванної кімнати і стала кричати. Тоді він затягнув жінку до ванної кімнати та кинув на підлогу. Після цього ножем, який взяв на кухні, він наніс жінці два удари в область шиї лівою рукою, а потім взяв ніж у праву руку і правою рукою наніс ще один удар ножем жінці в область шиї, від чого вона померла. Після цього він із ОСОБА_3 пішли з господарства. Рукавички, які вони одягали перед вчиненням злочину, та металевий прут, викинули в річку.
Згідно з даними протоколу огляду місця події від 10 листопада 2009 року в будинку АДРЕСА_1, на полу ванної кімнати було виявлено труп ОСОБА_5. на якому були виявлені тілесні ушкодження та ножові поранення. У приміщенні кухні, на підлозі, були виявлені сліди крові та слід волочіння бурого кольору, який тягнувся до ванної кімнати. В оглядовій ямі гаража було виявлено труп ОСОБА_4, в області спини якого були виявлені рани округлої форми в кількості не менше трьох, діаметром до 0,5 см. Також з місця події були вилучені відбитки слідів рукавичок.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 97 від 10 грудня 2009 року при дослідженні трупу громадянки ОСОБА_5 встановлені тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних, не менше 3-х, поранень голови та шиї з пошкодженням глотки та лівої зовнішньої яремної вени; різаної рани лівої вушної раковини; забійної рани лівої половини лобної ділянки голови; синців верхньої та нижньої губ рота із забійною раною на фоні в області верхньої губи; синців лівої половини голови та лівої половини грудної клітини. Тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних, не менше 3-х, поранень голови та шиї з пошкодженням глотки та лівої зовнішньої яремної вени спричинені неодноразовою, не менше 3-х, дією колючо-ріжучого знаряддя, не виключено ножа.
При цьому згідно з з висновком судово-медичної експертизи № 96 від 15 грудня 2009 року при дослідженні трупа громадянина ОСОБА_4 встановлені тілесні ушкодження у вигляді синця та забійної рани зовнішньої частини правої очної ділянки; в області тулуба у вигляді вогнепальних, не менше 4-х (трьох сліпих та одного наскрізного) кульових поранень грудної клітки і живота з пошкодженнями 2-го поперекового хребця, правої та лівої легені, тіла шлунка, правої частки печінки та правої нирки. Тілесні ушкодження в області тулубу спричинені металевими кулями, які містять в собі мідь, з довжиною поперечника біля 0,9 см, внаслідок неодноразових, в кількості не менше 4-х, пострілів з вогнепальної зброї.
Одночасно висновками судово-медичної експертиз № 31 від 15 липня 2010 року та № 32 від 15 липня 2010 року підтверджено, що виявлені тілесні ушкодження при експертизах трупів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 могли утворитись за обставин, вказаних обвинуваченим ОСОБА_1 при відтворенні обстановки та обставин події.
Судами першої та апеляційної інстанції ретельно перевірялися докази, якими підтверджується вчинення ОСОБА_1 і ОСОБА_3 злочину, вчиненого ІНФОРМАЦІЯ_3 року щодо подружжя ОСОБА_4, а твердження захисника ОСОБА_2 про однобічність та неповноту досудового слідства та судового розгляду справи голослівні.
Разом з тим, правильно встановивши фактичні обставини справи, з урахуванням того, що апеляційний суд визнав убивства подружжя ОСОБА_4 ексцесом ОСОБА_1, дії цього засудженого за пунктами за пунктами 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України є неправильним.
Так, відповідно до роз'яснень, які містяться в пунктах 16, 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07 лютого 2003 року "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи" (v0002700-03) умисне позбавлення життя іншої особи вважається вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України) тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання. За п. 13 ч. 2 ст. 115 КК кваліфікуються дії особи, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком убивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу. Відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину.
Як вбачається з обставин, встановлених судами, ОСОБА_1 з метою заволодіння чужим майном скоїв розбійний напад на подружжя ОСОБА_4, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілих, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, під час якого умисно вбив ОСОБА_4 і ОСОБА_5 із корисливих мотивів; з метою приховати інший злочин та полегшити його вчинення.
З огляду на те, що кримінальна справа щодо раніше не судимого ОСОБА_1 за іншими епізодами злочинної діяльності направлена на нове розслідування, а щодо ОСОБА_3 кримінальну справу в частині засудження за пунктами 1, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України закрито за недоведеністю його участі у вчиненні умисного вбивства подружжя ОСОБА_4, то це виключає кваліфікацію дій ОСОБА_1 як вчинення убивства за попередньою змовою групою осіб особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.
З урахуванням викладеного, допущена помилка у застосування кримінального закону при кваліфікації дій ОСОБА_1 підлягає виправленню судом касаційної інстанції.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування постановлених по справі судових рішень, у частині засудження ОСОБА_1 і ОСОБА_3, не встановлено.
Як убачається з вироку, при призначенні покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 суд урахував тяжкість вчинених злочинів, наслідки, що настали, дані про засуджених, які на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебували, за місцем проживання характеризувалися задовільно, а також те, що ОСОБА_1 має неповнолітню дитину, характеризувався позитивно за місцем навчання. Пом'якшуючими покарання обставинами ОСОБА_1 суд визнав його з'явлення зі зізнанням та активне сприяння розкриттю злочинів, ОСОБА_3 - щире каяття.
Покарання, призначене засудженому ОСОБА_1 у виді довічного позбавлення волі є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. З урахуванням тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, конкретних обставин їх вчинення, даних про засудженого виправлення ОСОБА_1 не можливе при призначенні йому покарання на певний строк.
Разом з тим, місцевий суд, призначаючи ОСОБА_1 і ОСОБА_3 покарання, визнав такі обтяжуючі покарання обставини як тяжкі наслідки, завдані злочином, та вчинення злочину повторно.
Апеляційний суд, змінюючи вирок щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_1, усупереч встановленим фактичним обставинам справи та вимогам ч. 4 ст. 67 КК України, не виправив помилку місцевого суду в частині неправильно встановлених обтяжуючих покарання обставин, а тому ця помилка підлягає виправленню судом касаційної інстанції у порядку ст. 395 КПК України 1960 року.
При цьому, призначаючи покарання ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції правильно врахував стан здоров'я засудженого.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_3 не вказав таких обставин, які б не були враховані судами при призначенні йому покарання, а та обставина, що ОСОБА_3 до обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою проживав з батьками похилого віку, не є достатньою підставою для пом'якшення засудженому покарання.
З огляду на викладене, підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_3 не встановлено, а касаційна скарга захисника ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) колегія суддів,
ухвалила:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_1 змінити: виключити кваліфікуючі ознаки дій ОСОБА_1 за пунктами 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України - як умисне вбивство за попередньою змовою групою осіб особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.
У порядку ст. 395 КПК України 1960 року виключити з вироку Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 листопада 2012 року та ухвали Апеляційного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 рішення суду про визнання обтяжуючими покарання обставинами: тяжкі наслідки, завдані злочином, та вчинення злочину повторно.
У решті судові рішення щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишити без зміни.
С у д д і:
М. Й. Вільгушинський
С. Г. Дембовський
В. М. Колесниченко