5-5846км06 про заволодіння майном у виді коштів підприємства в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, а також вчиненя службового підроблення - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом, та касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Калінінського районного суду м.Донецька від 05 липня 2005 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

раніше не судима,

засуджена за ст.191 ч.5 КК України (2341-14) , з застосуванням ст.69 КК України (2341-14) , на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, повcязані з розпорядженням та обліком товарно-матеріальних цінностей строком на 3 роки без конфіскації майна,

- за ст.366 ч.2 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, повcязані з розпорядженням та обліком товарно-матеріальних цінностей строком на 2 роки.

На підставі ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, повcязані з розпорядженням і обліком товарно-матеріальних цінностей строком на 3 роки без конфіскації майна.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України (2341-14) від призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнена з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЛАК" 72208,27 гривень.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 16 січня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишений без зміни.

Постановою Будьоннівського районного суду м.Донецька від 18 липня 2006 року ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнена.

Вироком суду ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона, працюючи IНФОРМАЦIЯ_2 ТОВ "ЛАК", як посадова особа, вчинила заволодіння майном у виді коштів підприємства в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, а також вчинила службове підроблення, яке спричинило тяжкі наслідки, за наступних обставин.

ОСОБА_1, з метою заволодіння коштами з розрахункового рахунку ТОВ "ЛАК", умисно, всупереч інтересів цього товариства, зловживаючи своїм службовим становищем, за період з січня 2001 року по жовтень 2003 року, власноручно заповнювала чеки на отримання грошей з розрахункового рахунку ТОВ "ЛАК". При цьому підробляла підпис директора цього товариства. Використовуючи чеки, підписані від імені керівника цього товариства, ставила свій підпис як IНФОРМАЦIЯ_2, завіряла чеки печаткою цього товариства, після чого надавала їх Донецькій філії "Укрінбанка", на підставі яких отримувала в цьому банку кошти з розрахункового рахунку ТОВ "ЛАК". Ці кошти не оприбуткувала до каси підприємства або оприбуткувала їх не в повному обсязі, а потім - викрадала шляхом привласнення, незаконно обертаючи на свою користь, заволодівши коштами ТОВ "ЛАК" в особливо великому розмірі на загальну суму 72208,72 грн.

Крім того, ОСОБА_1, як посадова особа - IНФОРМАЦIЯ_2 ТОВ "ЛАК", з метою викрадення коштів зазначеним способом, з розрахункового рахунку цього товариства, умисно, з корисливих мотивів, за період з січня 2001 року по жовтень 2003 року вчинила службові підроблення, які потягли тяжкі наслідки, шляхом підробки офіційних документів - чеків на отримання коштів в Донецькій філії АТ "Укрінбанк" у м.Донецьку, при зазначених вище обставинах. У цих чеках ОСОБА_1 підробляла підпис керівника цього товариства, потім ставила свій підпис як IНФОРМАЦIЯ_2, і завіряла їх печаткою цього товариства та надавала банку. На підставі підроблених чеків вона за цей період отримала в банку кошти з розрахункового рахунку, якими заволоділа в особливо великих розмірах, що спричинило тяжкі наслідки.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи апеляційною інстанцією, не заперечуючи доведеність вини і правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, вважає, що судові рішення щодо неї підлягають скасуванню у звcязку з мcякістю призначеного покарання і безпідставним застосуванням ст.ст.75, 76, 69 КК України (2341-14) .

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції також звернувся з касаційним поданням, в якому наводить доводи, аналогічні доводам прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка ці подання підтримала, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних подань колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Як видно із матеріалів кримінальної справи, висновки про доведеність винності ОСОБА_1 в інкримінованих їй злочинах і кваліфікацію її дій за ст.191 ч.5, ст.366 ч.2 КК України (2341-14) суд зробив на підставі досліджених в судовому засіданні й детально наведених у вироку доказів.

Аналіз доказів, на які послався суд, свідчить про правильність висновків суду та повну доведеність виннуватості ОСОБА_1 у вчинених злочинах, і що у касаційних поданнях не заперечується.

Доводи ж касаційних подань прокурорів про мcякість призначеного ОСОБА_1 покарання і безпідставне застосуванням ст.ст.75, 76, 69 КК України (2341-14) колегія суддів визнає необгрунтованими.

Так, при призначенні покарання ОСОБА_1 суд врахував характер та ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, її особу - яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, за попереднім місцем роботи характеризується задовільно. Обставинами, помcякшуючими покарання засудженої суд визнав її відносно молодий вік, наявність на утриманні малолітньої дитини з уродженою патологією, щире каяття у визнаній частині вчиненого і правильно застосував положення ст.69 КК України (2341-14) , призначивши більш мcяке покарання, ніж передбачено законом, обгрунтовано дійшов висновку про те, що необхідним та достатнім для її виправлення і попередження можливості вчинення нових злочинів буде призначення їй покарання із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України (2341-14) .

Крім того, ОСОБА_1 надіслала касаційному суду висновок спеціалізованої кардіологічної медико-соціальної експертної комісії м.Донецька від 02.10.2006 р., відповідно до якого їй встановлена 3 група інвалідності загального захворювання.

Обставини, викладені у судових рішеннях, а також долучений висновок МСЕК свідчить про те, що покарання ОСОБА_1 призначено з урахуванням вимог ст.65 КК України (2341-14) , є законним і справедливим. Підстав для скасування судових рішень за мcякістю призначеного покарання ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.