Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого судді Літвінова Є. В., суддів: Орлянської В. І., Суржка А. В,

розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора Тернопільської області на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 16 вересня 2015 року,

Вироком Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 8 червня 2015 року

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, інваліда 1 групи, раніше не судимого згідно ст. 89 КК України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,

засуджено за:

- ч. 2 ст. 121 КК України до 7 років позбавлення волі.

Вироком суду вирішено питання судових витрат, цивільного позову та долю речових доказів.

За вироком місцевого суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 16 вересня 2015 року, ОСОБА_4 9 січня 2015 року з 13 години знаходився за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, де разом з ОСОБА_5 вживав спиртні напої.

В цей час до них прийшов потерпілий ОСОБА_6 та всі вони продовжили вживати спиртні напої. Потім між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виникла суперечка і ОСОБА_4 запропонував потерпілому залишити приміщення, на що останній не погодився, однак ОСОБА_5 вивів його з будинку.

Проте, за декілька хвилин ОСОБА_6 повернувся в будинок, на що ОСОБА_4 маючи умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 навмисно наніс правою рукою із значною силою декілька ударів по обличчю останнього. ОСОБА_7 припинив такі дії ОСОБА_4 по відношенню до ОСОБА_6 і вивів останнього з будинку на двір. ОСОБА_6 маючи намір продовжити вживання спиртного разом с ОСОБА_7 та ОСОБА_4 повернувся через нетривалий проміжок часу в будинок. Будучи обуреним на ОСОБА_6, що той не залишає його будинок, ОСОБА_4 продовжив наносити удари ОСОБА_6 правою рукою по голові та один удар ногою по обличчю, які за ступенем важкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, внаслідок отримання яких ОСОБА_6 помер.

Всього ОСОБА_4 наніс потерпілому ОСОБА_6 25 ударів рукою та один удар ногою в область голови потерпілого.

Своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 тяжке тілесне ушкодження у вигляді синців та саден на обличчі та закритої черепно-мозкової травми, крововиливу під оболонку та речовину головного мозку, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_6, тим самим скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та правильності кваліфікації його дій, вважає, що ухвала апеляційного суду є незаконною через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості.

При цьому, касатор вказує, що апеляційний суд залишаючи вирок суду першої інстанції без змін, в обґрунтування свого рішення вказав на те, що суд першої інстанції врахував тяжкість вчиненого злочину, дані щодо особи обвинуваченого, позитивну характеристику за місцем проживання, наявність інвалідності першої групи. Не зважаючи на те, що судом в своєму рішенні хоч і зазначено вищенаведені обставини, що впливають на вид та розмір призначеного ОСОБА_4 покарання, проте, судом апеляційної інстанції надано їм невірну оцінку. Крім того, суд апеляційної інстанції не дав жодної оцінки тому, що ОСОБА_4 не визнав вини, у вчиненому кримінальному правопорушенні не розкаювався та думку потерпілої яка просила суд суворо покарати ОСОБА_4

Заслухавши доповідь судді, перевіривши дотримання прокурором порядку, строків касаційного оскарження та відповідність касаційної скарги вимогам закону, доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Суд касаційної інстанції, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за обставин, зазначених у вироку, та кваліфікація його дій у касаційній скарзі прокурором не оспорюються.

Щодо доводів прокурора про м'якість призначеного покарання ОСОБА_4, то вони є непереконливими.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 у порядку ст. 404 КПК України за апеляційною скаргою захисника засудженого, встановив, що суд при призначенні покарання в достатній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який за законом віднесено до тяжких, дані про особу засудженого, позитивну характеристику за місцем проживання, наявність інвалідності першої групи, що визнані пом'якшуючими вину обставинами, відсутність обтяжуючих вину обставин, та обґрунтовано дійшов висновку про призначення засудженому мінімального покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 121 КК України.

Таким чином, на думку колегії суддів, призначене засудженому ОСОБА_4 покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, та відповідає вимогам статей 50, 65, 66, 67 КК України.

ухвала суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали апеляційного суду і задоволення касаційної скарги прокурора, та вважає, що у відкритті провадження за його скаргою слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, суд,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Тернопільської області на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 16 вересня 2015 року щодо засудженого за ч. 2 ст. 121 КК України ОСОБА_4