5-6139км06 Про дачу хабара слідчому - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

Вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2005 року ОСОБА_1

IНФОРМАЦIЯ_1,

громадянин України, раніше не судимий, -

засуджений за ст.ст. 27 ч.4, 15 ч.2, 369 ч.1 КК України (2341-14) до 3400 грн. штрафу.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 16 червня 2005 року в порядку ст. 365 КПК України (1001-05) , з мотивувальної частини вироку виключено посилання суду як на доказ на звукозапис розмов ОСОБА_2 та ОСОБА_1. У решті зазначений вирок залишений без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він будучи приватним адвокатом та надаючи правову допомогу як захисник підозрюваному ОСОБА_2, у період з 1 березня по 24 квітня 2001 року за обставин, встановлених судом та детально наведених у вироку, шляхом умовлянь та погроз схилив ОСОБА_2 до дачі хабара в розмірі 1000 доларів США слідчому ОСОБА_3 для закриття кримінальної справи щодо нього, але не довів свій умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками міліції.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на необгрунтованість судових рішень щодо нього, однобічність та неповноту досудового і судового слідства, істотні порушення кримінально-процесуального закону та ст. 30 Конституції України (254к/96-ВР) . Вказує, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази про причетність його до злочину, за який його засуджено, оскільки 3000 грн. від ОСОБА_2 він отримав як гонорар за надану останньому правову допомогу. Зазначає, що вирок суду грунтується тільки на показаннях ОСОБА_2, і суперечливих показаннях свідків.

З урахуванням наведених у касаційній скарзі доводів просить скасувати судові рішення щодо нього, а справу провадженням закрити на підставі ст. 6 п. 2 КПК України (1001-05) за відсутністю в його діях складу злочину.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені засудженим у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у підбурюванні до замаху на давання хабара, узгоджуються з доказами, які суд всебічно перевірив у судовому засіданні і поклав в основу обвинувального вироку.

Твердження в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 про те, що в матеріалах справи відсутні докази його винуватості у інкримінованому злочині, а гроші від ОСОБА_2 він отримав як гонорар, є безпідставними.

Зокрема, приймаючи рішення про доведеність винності ОСОБА_1 суд виходив із зазначених у вироку показань свідків ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6 та з даних, які містяться в протоколах огляду.

Так, з показань свідка ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1, як його захисник по кримінальній справі, порушеної щодо нього, запропонував передати 1000 доларів США працівникам міліції для закриття справи, а також 200 доларів США йому (ОСОБА_1), як гонорар. Зазначену вимогу він висловлював неодноразово, як під час його затримання так і після того, як його було звільнено та застосовано запобіжний захід - підписку про невиїзд, в телефонних розмовах і при зустрічі. У зв'язку з цим він звернувся до працівників міліції, які дали йому 3000 грн. з відмітками для вручення ОСОБА_1 і 24 квітня 2001 року в кабінеті останнього він передав йому зазначені гроші.

Аналогічні показання дав і свідок ОСОБА_4, стверджуючи, що ОСОБА_1 неодноразово телефонував додому і в розмові з сином (ОСОБА_2) вимагав гроші, нібито для передачі їх працівникам міліції для закриття кримінальної справи порушеної щодо його сина.

З показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що за заявою ОСОБА_2 про вимагання у нього хабара ОСОБА_1 була заведена оперативно розшукова справа і з метою викриття вимагача заявнику були передані помічені гроші в сумі 3 000 грн., які були вилучені 24.04.2001 року з сумки ОСОБА_1 у його службовому кабінеті.

Iнформація, знята з телефонного каналу зв'язку ОСОБА_2 та відеозапис передачі заявником грошей ОСОБА_1, підтверджує показання ОСОБА_2 стосовно обставин давання ним хабара.

Суд ретельно перевірив і доводи засудженого про те, що гроші в сумі 3000 грн., від ОСОБА_2 він отримав як гонорар і на підставі глибокого аналізу доказів у справі прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив інкримінований йому злочин.

Відповідно до установлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_1 за ст.ст. 27 ч.4, 15 ч.2, 369 ч.1 КК України (2341-14) кваліфіковано правильно.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) , є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При перевірці справи не виявлено допущених з боку органів досудового слідства чи суду істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону при дослідженні обставин справи й оцінці доказів, а також не встановлено обставин, які б свідчили про необ'єктивність проведеного досудового та судового слідства у справі, на що посилається засуджений у скарзі, і які тягнули б за собою скасування вироку.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Всі наведені в апеляції засудженого на вирок доводи були предметом перевірки. Апеляційний суд визнав правильними оцінку судом першої інстанції доказів у справі та встановлені ним фактичні обставини.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1001-05) .

Отже, при перевірці справи не виявлено передбачених ст. 398 КПК України (1001-05) підстав для скасування чи зміни судових рішень щодо ОСОБА_1 у касаційному порядку і відповідно немає підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) осіб.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах