Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Паневіна В.О.,

суддів

Глоса Л.Ф., Федченка О.С.,

за участю прокурора

Ковтун Н.Я.

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 21 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Харківської області на судове рішення щодо ОСОБА_1

За вироком Московського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2005 року ОСОБА_1, 1962 року народження, громадянин України, раніше не судимий,

засуджений за ст. 307 ч.3 КК України (2341-14) , із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) , до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Згідно ст. 75 КК України (2341-14) суд постановив звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки.

На підставі ст. 96 КК України (2341-14) суд вирішив застосувати до ОСОБА_1 примусове лікування від наркоманії та алкоголізму.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину за наступних обставин.

18 березня 2005 року за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 незаконно збув особі, щодо якої матеріали виділено у окреме провадження у звязку з її розшуком, особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, вагою 2047,893 гр. Частину цієї ж наркотичної речовини вагою 9552 гр., ОСОБА_1 продовжував незаконно зберігати за місцем свого проживання з метою збуту.

20 квітня 2005 року приблизно об 11 годині 30 хвилин у гаражі на території домоволодіння засудженого по АДРЕСА_1, працівниками міліції було вилучено у засудженого канабіс вагою 9552 гр., який він незаконно зберігав у гаражі з метою збуту.

У касаційному поданні прокурор просить вирок суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з м'якістю призначеного засудженому покарання і безпідставним застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційному поданні доводи, колегія суддів вважає, що це подання підлягає задоволенню.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, які зазначені у вироку, та кваліфікація його дій за ст. 307 ч.3 КК України (2341-14) у касаційному поданні не оспорюються.

Як видно із змісту вироку, засудивши ОСОБА_1, суд на підставі ст. 96 КК України (2341-14) застосував до нього примусове лікування від наркоманії та алкоголізму. Однак, відповідно до зазначеної норми кримінального закону примусове лікування може бути застосовано судом лише до тих осіб, які вчинили злочини та мають хвороби, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 (v0007700-05) від 03 червня 2005 року "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування", алкоголізм і наркоманія не відносяться до хвороб, які становлять небезпеку для здоров'я інших осіб, оскільки є соціальними хворобами.

Дана обставина не була врахована судом при постановленні вироку, що призвело до неправильного застосування судом кримінального закону.

Крім того, із змісту вироку вбачається, що суд визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні особливо тяжкого злочину - незаконному виготовленні, придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичних засобів в особливо великих розмірах - 11 кілограмів 599,893 гр. канабісу та незаконному збуті його частини.

Беручи до уваги ці обставини, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи касаційного подання про невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України (2341-14) ступені тяжкості вчиненого ним злочину.

З врахуванням викладеного вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з м'якістю призначеного ОСОБА_1 покарання, а справа направленню на новий судовий розгляд.

У разі доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, слід вирішити питання призначення йому покарання з дотриманням відповідних вимог КК України (2341-14) .

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційне подання першого заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Вирок Московського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же районний суд в іншому складі.