Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого судді Літвінова Є.В., суддів: Суржка А.В., Орлянської В.І., при секретарі Краснощок О.В.,

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014020000000295, за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, до якого згідно ухвали Бершадського районного суду Вінницької області від 6 квітня 2011 року застосовувались заходи виховного характеру за вчинення суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 185 КК України, з направленням ОСОБА_5 до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків на строк 3 (три) роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України,

за участю прокурора Дехтярук О.К., захисникаОСОБА_7, (в режимі відеоконференції),

У касаційній скарзі прокурор не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, а також правильність кваліфікації дій засудженого, вимагає про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового судового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що апеляційний розгляд проведений без участі захисника, тобто всупереч вимог ст. 52 КПК України, відповідно до яких, участь захисника у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів та щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, є обов'язковою. Зазначає, що злочин вчинений ОСОБА_5 є особливо тяжким, а відповідно до положень пунктів 10, 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження в судах усіх інстанції є частиною кримінального провадження, отже участь захисника під час апеляційного перегляду кримінального провадження щодо ОСОБА_5 була обов'язковою.

Вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 20 квітня 2015 року ОСОБА_5 засуджено за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років.

Застосовано до ОСОБА_5 за місцем відбування покарання примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, а також примусового лікування від хронічного алкоголізму.

Вироком суду також вирішено долю речових доказів та питання щодо судових втрат.

Згідно з вироком суду, неповнолітній ОСОБА_5 29 жовтня 2014 року в період з 20.00 год. до 23.00 год. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з хуліганських мотивів вчинив вбивство громадянки ОСОБА_8 за таких обставин.

29 жовтня 2014 року приблизно о 20.00 год. неповнолітній ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов з метою переночувати до знайомої йому ОСОБА_8, яка проживала в АДРЕСА_2 Отримавши відмову в його проханні у

ОСОБА_5 виник умисел на вчинення умисного вбивства ОСОБА_8

В подальшому ОСОБА_5 через незамкнені двері увійшов до веранди будинку, де взяв з зі столу ніж, забіг у житлову кімнату та наніс ножем зі значною силою велику кількість колото-різаних поранень ОСОБА_8, яка перебувала на ліжку, в тому числі з проникненням в порожнину серця, в результаті чого настала смерть потерпілої.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 30 червня 2015 року вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 20 квітня 2015 року щодо ОСОБА_5 змінено.

Виключено з мотивувальної частини вироку посилання на показання ОСОБА_9, наданні слідчому під час досудового слідства. Виключено з резолютивної частини вироку вказівку про застосування щодо ОСОБА_5 примусового лікування від алкоголізму. В іншій частині вирок залишено без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, захисника, який підтримав подану прокурором касаційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Висновки суду про винність ОСОБА_5 та кваліфікація його дій за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Щодо доводів касаційної скарги прокурора про істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону при апеляційному розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_5, то вони є обґрунтованими.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою.

Відповідно п. п. 10, 24 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - це досудове і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Судове провадження - це кримінальне провадження у суді першої інстанції, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, а також за нововиявленими обставинами.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 52 КПК України участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів та забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного. Крім того, згідно з п. 1 ч. 2 цієї ж статті, обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 (вісімнадцяти) років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є неповнолітньою.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 20 квітня 2015 року ОСОБА_5 засуджено за умисне протиправне заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_8 з хуліганських мотивів, тобто за вчинення злочину передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України.

Враховуючи те, що санкцією ч. 2 ст. 115 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 (десяти) до 15 (п'ятнадцяти) років або довічне позбавлення волі, злочин вчинений ОСОБА_5 відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 КК України (2341-14) є особливо тяжким.

Крім того, органами досудового розслідування та судом встановлено, що ОСОБА_5 вказане кримінальне правопорушення вчинив у віці до 18 років, тобто будучи неповнолітнім.

З ухвали апеляційного суду вбачається, що розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_5 за апеляційною скаргою прокурора було проведено за відсутності учасників судового розгляду в порядку ч. 4 ст. 107 КПК України, без фіксування кримінального провадження технічними засобами. Рішення про виклик захисника не приймалося.

У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що апеляційний суд допустив істотне порушення кримінального процесуального закону, а саме порушив право неповнолітнього обвинуваченого на захист, тому ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду слід здійснити судове провадження згідно із загальними вимогами, передбаченими кримінальним процесуальним законодавством.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 434, 436, 438 КПК України (4651-17) , суд,

Касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 30 червня 2015 року щодо ОСОБА_5 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.