ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Марчук Н.О.,
суддів: Солодкова А.А., Широян Т.А.,
при секретарі Холявчуку А.А.,
розглянувши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040570001040, щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця с. Миколай-Поле Запорізького району Запорізької області, який проживає за
адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2014 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2015 року,
за участю прокурора Дронової І.С.,
представника цивільного
відповідача ОСОБА_3,
в с т а н о в и л а:
У касаційній скарзі з урахуванням уточнень до неї потерпілий ОСОБА_2, не погоджуючись із ухваленими щодо ОСОБА_1 судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону в частині вирішення цивільного позову, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги потерпілий мотивує тим, що при вирішенні цивільного позову суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили вимоги процесуального права, оскільки неправильно здійснили розрахунок відшкодування завданої йому шкоди.
Вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2014 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому за цим законом покарання у виді виправних робіт строком на 2 роки з відрахуванням в дохід держави 10 % заробітку щомісячно без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі п.п. "в", "г" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" ОСОБА_1звільнено від відбування призначеного покарання.
На користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди стягнуто: з ПАТ "Страхова компанія "Арсенал страхування" - 3 378,00 грн., з ОСОБА_1 - 243,60 грн процесуальних витрат.
На користь ОСОБА_2 стягнуто: з ПАТ "Страхова компанія "Арсенал страхування" - 11 352 грн в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди, з ОСОБА_1 - 5 312,60 грн процесуальних витрат.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2015 року вирок місцевого суду в частині розв'язання цивільного позову змінено, постановлено стягнути з ПАТ "СК "Арсенал Страхування" на користь потерпілого ОСОБА_2 неотримані доходи в зв'язку з тимчасовою втратою останнім працездатності в розмірі 25 430,68 грн. Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 залишено без розгляду та рекомендовано позивачу звернутись з ним до місцевого суду в порядку цивільного судочинства.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 08 жовтня 2013 року близько 16 год. 05 хв., керуючи технічно справним автомобілем "ВАЗ-2113", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись в напрямку міста Дніпропетровська по автодорозі Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя на території Солонянського району Дніпропетровської області на 449 км + 360 м, в порушення вимог пунктів 2.3 "б" та 12.1 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , виїхав на праве узбіччя, де допустив одночасний наїзд передньою частиною автомобіля на ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які стояли на узбіччі, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_4 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, а потерпілий ОСОБА_2 - легкі тілесні ушкодження.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та представника цивільного відповідача, які заперечували проти скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 286 КК України в касаційному порядку не оспорюються.
Щодо доводів потерпілого, наведених у касаційній скарзі, про неправильне вирішення цивільного позову, то вони є необґрунтованими.
Виходячи зі змісту статей 127- 129 КПК України, потерпілий у кримінальному провадженні має право заявити цивільний позов.
Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами, визначеними КПК України (4651-17) , і при цьому застосовуються норми ЦПК України (1618-15) .
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення за наслідками розв'язання цивільного позову потерпілого ОСОБА_2, дотримались указаних вимог закону.
Крім того, суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок суду першої інстанції за апеляційною скаргою потерпілого, ретельно перевірив наведені в ній доводи, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав її частково необґрунтованою, при цьому належним чином умотивував своє рішення.
Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2014 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2015 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
С у д д і:
Н.О. Марчук
А.А. Солодков
Т.А. Широян