Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:

головуючого Солодкова А.А.,

суддів: Широян Т.А.,Матієк Т.В.,

за участю прокурора Гаврилюк С.М.,

при секретарі: Холявчук А.А.,

розглянула у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014230020002669 за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 06 листопада 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 15 квітня 2015 року,

Вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 06 листопада 2014 року засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, відповідно до ст. 89 раніше не судимого,

- за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

- за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, засудженому ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 15 квітня 2015 року вирок місцевого суду змінено: дії ОСОБА_2 перекваліфіковано з ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 186 на ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України. Визначено вважати ОСОБА_2 засудженим за цим законом до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки; за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на 5 років.

Із вступної частини вироку суду виключено посилання на судимість за вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 05.05.2011 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України. В решті вирок залишено без зімни.

Як встановив суд, ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 14.07.2014 близько 15 год. 50 хвл., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у магазині "Кузні", на вул. Петренка, 85 у м. Херсоні, шляхом ривку, без застосування фізичного насилля намагався заволодіти золотим ланцюжком, що належить ОСОБА_3, але не довів свій злочинний намір з причини, яка від нього не залежала та не вчинив всіх дій, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, оскільки потерпіла почала чинити опір, та втік.

Крім того, ОСОБА_2 14.07.2014 близько 16 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись між будинками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на АДРЕСА_1, відкрито, шляхом ривку, без застосування фізичного насилля, заволодів золотим ланцюжком і золотим кулоном, що належали потерпілій ОСОБА_4, вартістю 1 000 грн, чим спричинив потерпілій матеріальної шкоди на зазначену суму.

У касаційній скарзізахисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, посилаючись на недоведеність винуватості засудженого у вчиненні злочинів, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та даним, що характеризують його особу, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги захисника без задоволення з наступних підстав.

Фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції й перегляду у касаційному порядку не підлягають, а неповнота досудового та судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, чим обґрунтовуються касаційна скарга захисника в даному провадженні самі по собі, є підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень тільки в апеляційному порядку.

Крім того, перевіркою матеріалів провадження встановлено, що висновки суду про доведеність винуватостізасудженого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення та замаху на кримінальне правопорушення за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, які отримали належну оцінку.

Оцінка доказів є виключною компетенцією суду, який постановив вирок. Суд першої інстанції дотримався вимог цієї норми закону. Апеляційний суд також ретельно перевірив викладені в апеляціях доводи і на їх спростування навів в ухвалі мотиви, які ґрунтуються на матеріалах провадження. На думку колегії суддів, висновки, які зробили суди, базуються на об'єктивній оцінці всіх доказів в їх сукупності, з урахуванням доводів захисту, які обґрунтовано спростовані судами першої та апеляційної інстанції.

Твердження захисника про те, що судом не доведено вини ОСОБА_2 є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.Так, зокрема, мотивуючи висновки про винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд обґрунтовано послався на покази потерпілих: ОСОБА_3, що на неї напав ОСОБА_2, який намагався зірвати з неї золотий ланцюжок, вона чинила йому опір і він втік, та з впевненістю стверджує, що саме ОСОБА_2 на неї напав, оскільки його знає як постійного покупця магазину; ОСОБА_4, що 14.07.2014 року, близько 16.00 год. на неї напав один із хлопців, які йшли по вулиці позаду неї та зірвав золотий ланцюжок з кулоном та втік та вважає, що це був саме ОСОБА_2, за загальними ознаками як ріст та статура; свідків: ОСОБА_5, яка підтвердила свідчення потерпілої ОСОБА_3 щодо нападу на неї; ОСОБА_6, що бачив ОСОБА_3, яка вийшла з провулку спілкувалась з одним із хлопців, яких він бачив напередодні у стані алкогольного сп'яніння, та який виправдовувався, що він нічого з неї не зривав, а потім дізнався, що з ОСОБА_4 зірвали золоті прикраси; ОСОБА_7, що 14.07.2014 року на прохання ОСОБА_2 здав у ломбард золотий ланцюжок та кулон, які дав йому ОСОБА_2 та отримані кошти віддав останньому.

Крім того, даними, що містяться у протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.07.2014 року, відповідно до яких потерпілі впізнали ОСОБА_2, як особу, яка здійснила на них напад (а.п.77, 86); протоколах проведення слідчих експериментів від 23.07.2014 року, де потерпілі пояснили обставини нападу на них, та показали яким чином ОСОБА_2 здійснив на них напад (а.п.78-82,89-93); протоколах пред'явлення речей для впізнання, згідно якого потерпілі впізнали речі, в які був одягнений ОСОБА_2 під час нападу (а.п.83-84, 87-88).

Апеляційний розгляд справи проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Всі наведені в касаційній скарзі захисника доводи, аналогічні за своїм змістом доводам, викладеним у апеляції, належним чином було перевірено судами і визнано безпідставними. Свій висновок апеляційний суд переконливо мотивував у своєму рішенні, і вважати його необґрунтованим чи сумнівним немає підстав.

Покарання ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, воно є справедливим та достатнім для виправлення засудженого й попередження скоєння ним нових злочинів.

З огляду на те, що кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень кримінального процесуального закону не допущено, то касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення. Вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 06 листопада 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 15 квітня 2015 року без зміни. ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.