Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Квасневської Н.Д.,

суддів Крещенка А.М., Сахна Р.І.

при секретарі Асановій Є.С.,

захисника ОСОБА_1,

за участю прокурора Тридуба М.С.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140030000336, за обвинуваченням

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки тажительки АДРЕСА_1, громадянки України, не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 286 КК України,

Вироком Галицького районного суду м. Львова від 19 вересня 2014 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до 3 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено обов'язки, передбачені п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалено стягнути з ПрАТ СК "ПЗУ України" на користь ОСОБА_3 1618,61 грн. на відшкодування матеріальної та моральної шкоди та з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 89923 грн. на відшкодування моральної шкоди і 3000 грн. витрат на правову допомогу.

З засудженої стягнуто 2644,35 грн. процесуальних витрат. Вирішено долю речових доказів.

Вироком Апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2014 року вирок Галицького районного суду м. Львова від 19 вересня 2014 року в частині призначення ОСОБА_2 покарання скасовано та призначено останній покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі на 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. В решті вирок районного суду залишено без змін.

У касаційній скарзі (з урахуванням наступних змін) захисник ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку апеляційного суду щодо засудженої ОСОБА_2 та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої внаслідок суворості. Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку про необгрунтованість звільнення засудженої від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Крім того, звертає увагу, що апеляційний суд при прийнятті рішення взяв до уваги обвинувальний акт, який стосується іншого правопорушення, та перебуває на розгляді іншого суду, що, на думку захисника, свідчить про упередженість апеляційного суду при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_2

У запереченні на касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 представник потерпілої ОСОБА_3 просить залишити вирок апеляційного суду щодо засудженої ОСОБА_2 без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.

ОСОБА_2 засуджено за те, що вона 16 травня 2014 року о 18.00 год., керуючи автомобілем "BMW", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в стані наркотичного сп'яніння, рухаючись по вул. Дорошенка неподалік від будинку № 10 у м. Львові, грубо порушила вимоги Р1 п.1.5; Р2 п.п. 2.3 б), д), 2.9 а); Р12 п. 12.3, п. 12.4 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , та вимоги заборонного дорожнього знаку 3.21 "В'їзд заборонений", не була уважна до дорожньої обстановки та її змін, своїми діями створила загрозу безпеці дорожнього руху, під час виявлення небезпеки для руху не вжила негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, перевищила максимальну дозволену швидкість в населеному пункті, своїми діями створила аварійну обстановку, в результаті чого вчинила наїзд на пішохода ОСОБА_4 Внаслідок порушення ОСОБА_2 правил безпеки дорожнього руху потерпілій ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримання касаційної скарги, думку прокурора про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність кваліфікації її дій у касаційній скарзі прокурора не оспорюються.

Доводи касаційної скарги захисника про те, що апеляційний суд необгрунтовано дійшов висновку про необхідність призначення засудженій покарання без застосування ст. 75 КК України, що, на його думку, потягло призначення ОСОБА_2 несправедливого покарання внаслідок суворості, є безпідставними.

З вироку суду апеляційної інстанції вбачається, що апеляційний суд, перевіряючи вирок щодо ОСОБА_2, правильно звернув увагу на те, що місцевий суд, приймаючи рішення про застосування ст. 75 КК України, не обґрунтував свого висновку про можливість звільнення засудженої від відбування покарання з випробуванням. Місцевий суд, хоч і зазначив у вироку, однак не врахував в повній мірі усі обставини, що впливають на покарання, зокрема,ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідки злочину для малолітньої потерпілої. Апеляційний суд обгрунтовано взяв до уваги відсутність обставин, що пом'якшують покарання, а також наявність обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину у стані наркотичного сп'яніння, обгрунтовано звернув увагу, що на час розгляду справи в апеляційному порядку засуджена не вжила дієвих заходів до відшкодування заподіяної нею шкоди.

За таких обставин, апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Скасовуючи вирок місцевого суду в частині призначення засудженійпокарання, апеляційний суд обґрунтував своє рішення належним чином.

Відповідно до вимог ст. 419 КПК України при перегляді справи в апеляційному порядку, апеляційний суд належним чином перевірив наведені в апеляційних скаргах доводи та навів докладні підстави прийнятого рішення.

Перевіркою кримінального провадження не встановлено обставин, які б були підставою для скасування або зміни вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 433, 434, 436, 376 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2014 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.

ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.