Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі колегії:

головуючого Єлфімова О.В., суддів: при секретарі Крещенка А.М., Сахна Р.І., Зотові О.В.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2015 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040220001511, за обвинуваченням

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Жовті Води Дніпропетровськоїобласті, що мешкає у АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК;

за участю прокурора Чабанюк Т.В.,

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2015 року ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році", а кримінальне провадження щодо нього закрито.

На зазначену ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу, яку ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2015 року було повернуто заявникові на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд керуючись вимогами ст. 395 КПК, відповідно до якої апеляційна скарга на ухвали суду першої інстанції, окрім ухвал слідчого судді та вироків або ухвал про застосування чи відмову в застосуванні заходів медичного або виховного характеру, може бути подана протягом 7 днів з дня її оголошення, про що місцевий суд вказав в своєму рішенні.

Проте, скаргу на ухвалу суду першої інстанції від 30 квітня 2015 року прокурор подав лише 08 травня 2015 року, тобто з пропуском установленого законом строку, а питання про його поновлення не порушив.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Стверджує, що ухвала апеляційного суду незаконна, оскільки винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, зокрема положень ст. 116 КПК. Зазначає, що скаргу подав в межах строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а саме 06 травня 2015 року. На підтвердження додає копію конверту надісланого прокуратурою Дніпропетровської області до апеляційного суду, де міститься відбиток поштового штемпеля із зазначеною прокурором датою. Крім того, на переконання прокурора, рішення про повернення скарги у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження постановлюється колегією суддів, а не суддею одноособово.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суддя апеляційного суду належним чином перевірив наявність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для відкриття апеляційного провадження та, дійшовши висновку, що скаржник при подачі апеляційної скарги пропустив встановлений статтею 395 КПК строк, обґрунтовано повернув її апелянту.

Колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду про те, що скарга подана прокурором 08 травня 2015 року є такою, що подана з пропуском семиденного строку на апеляційне оскарження. Прохання про його поновлення скарга не містить, а тому відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК підлягала поверненню особі, яка її подала.

Твердження прокурора про те, що скаргу до апеляційного суду було подано ним 06 березня 2015 року не підтверджується доданими до касаційної скарги документами, оскільки долучена копія конверту із відбиткомпоштового штемпеля від 06 травня 2015 року не підтверджує змісту поштового відправлення, а також відсутнє рекомендоване повідомлення про його вручення.

Також, як визначено частиною 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, в тому числі, відповідно до п. 4 цієї статті у випадку, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

При цьому у цій процесуальній нормі законодавець чітко розмежовує повноваження суду та судді-доповідача у разі вирішення питання про повернення скарги з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема за відсутності відповідного клопотання це питання підлягає розгляду суддею одноособово, тоді як при вирішенні питання про поновлення або відмову в поновленні строку відносить до компетенції колегії суддів.

Виходячи з наведеного, доводи прокурора про порушення суддею апеляційного суду порядку розгляду апеляційної скарги, яку він розглянув одноособово, є безпідставними.

З огляду на те, що доводи касаційної скарги і матеріали кримінального провадження не містять вказівок на порушення вимог кримінального процесуального закону, які були би підставами для зміни або скасування судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК, колегія суддів

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2015 року про повернення апеляційної скарги прокурора на ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2015 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області - без задоволення.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.