Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пузиревського Є. Б., суддів: Кравченка С. І., Слинька С. С., при секретарі судового засідання Зінорук В. В., за участю прокурора Вергізової Л. А., засудженого ОСОБА_6,

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження № 12015210170000011 за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду Тернопільської області від 22 липня 2015 року,

Вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 20 травня 2015 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого, засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_6 процесуальні витрати.

Вироком Апеляційного суду Тернопільської області від 22 липня 2015 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 в частині призначеного йому покарання скасовано.

Ухвалено вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 2 ст. 307 КК України і призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

У решті вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винним і засуджено за те, що він у невстановлені органами досудового розслідування час та місці у невідомої особи незаконно придбав психотропну речовину - амфетамін, яку незаконно перевіз та зберігав з метою збуту за місцем свого проживання по АДРЕСА_1.

Близько 14 год. 30 хв. 04 січня 2015 року в парку ім. Т. Шевченка у м. Теребовлі Тернопільської області ОСОБА_6 під час проведення оперативної закупки незаконно збув ОСОБА_7 за 300 грн. психотропну речовину - амфетамін вагою 0,0356 г.

Близько 15 год. 30 хв. 31 січня 2015 року на АДРЕСА_1 ОСОБА_6 повторно збув ОСОБА_7 за 450 грн. психотропну речовину - амфетамін вагою 0,0356 г.

Близько 18 год. 30 хв. 13 лютого 2015 року на АЗС "Сяйво" у м. Теребовлі ОСОБА_6 повторно збув ОСОБА_7 за 500 грн. психотропну речовину - амфетамін вагою 0,1223 г.

Також у жовтні 2014 року у лісі поблизу смт. Дружба Теребовлянського району ОСОБА_6 зірвав листя з рослин коноплі, переніс їх до свого місця проживання, де висушив і подрібнив, а 13 лютого 2015 року з метою збуту незаконно перевіз у м. Теребовлю, де його затримали працівники міліції і вилучили особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану) вагою 2,22 г.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, порушує питання про зміну вироку апеляційного суду щодо нього та просить звільнити його від відбування покарання з випробуванням. Зазначає, що суд апеляційної інстанції, постановляючи вирок, належним чином не обґрунтував чому вважає, що до засудженого не може бути застосована ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_6 на підтримання касаційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація його дій в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_6 не оскаржуються.

Посилання засудженого ОСОБА_6 на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості є непереконливими.

Так, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.Частиною 3 цієї статті встановлено, що підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинений злочин, визначаються ст. 69 цього Кодексу.

Статтею 69 вказаного Кодексу передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Згідно зі ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Призначаючи покарання ОСОБА_6, апеляційний суд з достатньою повнотою врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким та складається з трьох епізодів незаконного збуту наркотичних засобів та одного епізоду незаконного придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів з метою їх подальшого збуту, конкретні обставини провадження, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, визнав вину, активно сприяв розкриттю злочину, ніде не працює, вчинив корисливий злочин, обставини, що пом'якшують покарання, молодий вік засудженого та його правомірну поведінку після вчинення злочину. За таких умов апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 цього Кодексу нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті, та не призначати додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Вирок апеляційного суду є достатньо мотивованим та таким, що повною мірою відповідає вимогам ст. 420 КПК України.

Враховуючи конкретні обставини справи, а також те, що засуджений ОСОБА_6 вчинив чотири епізоди тяжкого корисливого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, колегія суддів не знаходить підстав для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, про що ставиться питання в його касаційній скарзі.

Оскільки в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_6 не наведено переконливих доводів на обґрунтування невиправданої суворості призначеного йому покарання, то скарга задоволенню не підлягає.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для зміни чи скасування вироку апеляційного суду, не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436- 438 КПК України, колегія суддів

Вирок Апеляційного суду Тернопільської області від 22 липня 2015 року щодо ОСОБА_6залишити без зміни, а касаційну скаргу останнього - без задоволення.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.