Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого судді Літвінова Є.В., суддів: Суржка А.В., Орлянської В.І., при секретарі Зінорук В.В.,

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100050011714, за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Зугдіді, Грузія, громадянина Грузії, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 (згідно довідки на проживання в Україні), раніше судимого вироком Оболонського районного суду м. Києва від 3 грудня 2014 року за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, за участю прокурора Пантєлєєвої А.С., засудженого ОСОБА_5, захисника ОСОБА_7,

У касаційній скарзі прокурор не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, а також правильність кваліфікації дій засудженого, вимагає про скасування судових рішень та призначення нового судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням судами закону України про кримінальну відповідальність. Вказує, що судами не в повному обсязі дана правова оцінка ступеню тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, а також особі засудженого, який раніше судимий за вчинення корисливого злочину. Крім того, при призначенні покарання не враховано характер суспільної небезпеки і обставини вчиненого. Враховуючи викладене, судом першої інстанції безпідставно звільнено засудженого від відбування покарання з випробуванням, а апеляційним судом вказане порушення не виправлено.

Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року ОСОБА_5 засуджено за:

- ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки,

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та покладено на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 28 грудня 2014 року приблизно о 13.10 год. знаходячись в приміщенні супермаркету "Велика Кишеня", який розташований за адресою: вул. Г. Дніпра, 31, м . Київ, побачивши раніше не знайому йому ОСОБА_8 та звернувши увагу, що у неї в дитячій колясці знаходиться гаманець, підійшов до потерпілої ззаду та витягнув з коляски вказаний гаманець вартістю 350 грн, в якому знаходились грошові кошти в сумі 191 грн, після чого попрямував до виходу із супермаркету, де був затриманий працівниками охорони.

В разі доведення злочину до кінця, ОСОБА_5 міг спричинити потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 541 грн.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 3 червня 2015 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу, думку захисника, який не погодився з касаційною скаргою, засудженого, який також не погодився з касаційною скаргою прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Висновки суду про винність ОСОБА_5 та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у касаційній скарзі не оспорюються, судовий розгляд кримінального провадження проведений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Щодо доводів касаційної скарги прокурора про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, то вони є необґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається із наданих суду касаційної інстанції копій судових рішень, при призначенні засудженому ОСОБА_5 покарання суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, в достатній мірі врахував дані про особу засудженого, який офіційно не працює, раніше судимий та маючи не погашену і не зняту в законному порядку судимість вчинив новий злочин, а також ставлення засудженого до вчиненого, характеризуючи особу засудженого матеріали та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5 судом визнано щире каяття засудженого у вчиненому. Обставин, які обтяжують покарання засудженого судом не встановлено.

Крім того, як убачається з ухвали суду апеляційної інстанції, судом ретельно перевірені доводи прокурора, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі, з якими він не погодився та залишив без зміни рішення суду першої інстанції, при цьому зазначив, що на час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, засуджений ОСОБА_5 офіційно працевлаштувався, про що свідчить довідка-характеристика з місця роботи, яку засуджений долучив до апеляційної скарги, а також сплатив штраф, призначений за попереднім вироком.

ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України (4651-17) . Істотних порушень кримінального процесуального закону або неправильного застосування кримінального закону при розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, колегією суддів не виявлено, а тому підстави для задоволення касаційної скарги прокурора відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 434, 436 КПК України, суд,

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, залишити без задоволення.

Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 3 червня 2015 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.

ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.