Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

головуючого

Коновалова В.М.

суддів

Скотаря А.М. і Кривенди О.В.

прокурора

Саленка I.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Дніпропетровської області й касаційною скаргою представника потерпілих - ОСОБА_1

Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2004 року

ОСОБА_2,

1951 року народження, судимості не має,

на підставі ст. 48 КК України (2341-14) звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.175 КК України (2341-14) у зв'язку із зміною обстановки, а справу щодо нього закрито.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

ОСОБА_2 обвинувачувався у тому, що, він, працюючи IНФОРМАЦIЯ_1ДП "Нікопольський завод спеціальних труб", у період із 02.09.2002 р. по 01.08.2004 р. у м. Нікополі безпідставно не виплатив заробітну плату 1 140 працівникам підприємства на суму 1 524 804 грн.

За змістом касаційної скарги, представник потерпілих - ОСОБА_1, посилаючись на те, що суд не повідомив її про час розгляду справи щодо ОСОБА_2, просить постанову скасувати, а справу направити на новий судових судовий розгляд.

У касаційному поданні прокурор просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. На обгрунтування своїх вимог він указує не те, що суд безпідставно звільнив ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності та не повідомив представника потерпілих - ОСОБА_1 про час розгляду справи.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав подання й скаргу, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи подання та скарги, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню з таких підстав.

Твердження прокурора у касаційному поданні про те, що суд безпідставно відповідно до ст.48 КК України (2341-14) звільнив ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.175 КК України (2341-14) грунтується на законі та матеріалах справи.

Згідно зі ст. 48 КК України (2341-14) , особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Ці вимоги закону судом не виконано.

Як убачається з матеріалів справи, звільняючи ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.175 КК України (2341-14) суд не врахував кількість потерпілих по справі (1 140 чоловік) та суму невиплаченої їм заробітної плати (1 524 804 грн.).

Отже, суд неправильно звільнив ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.175 КК України (2341-14) , тобто допустив неправильне застосування кримінального закону, що згідно зі ст. 398 КПК України (1001-05) є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Також заслуговує на увагу й покликання прокурора та представника потерпілих - ОСОБА_1, відповідно у поданні та скарзі про, те, що суд не повідомив останню про час розгляд справи щодо ОСОБА_2.

За змістом ст. 49 КПК України (1001-05) , слідчий та суд зобов'язані не тільки роз'яснити потерпілому та його представнику передбачені законом права, але й ужити належних заходів для їх реального здійснення.

Проте по справі встановлено, що вимоги цього закону суд не виконав.

Iз її матеріалів видно, що у процесі досудового слідства ОСОБА_1 визнано представником потерпілих - працівників ДП "Нікопольський завод спеціальних труб" (т.2 а.с. 73).

Установивши, що ОСОБА_2, працюючи IНФОРМАЦIЯ_1ДП "Нікопольський завод спеціальних труб", у період із 02.09.2002 р. по 01.08.2004 р. у м. Нікополі безпідставно не виплатив заробітну плату 1 140 працівникам підприємства на суму 1 524 804 грн., органи досудового слідства пред'явили йому обвинувачення за ч. 1 ст. 175 КК України (2341-14) й справу направили до суду.

Суд, усупереч вимогам ст. 284 КПК України (1001-05) , не з'ясувавши причини неявки представника потерпілих - ОСОБА_1 у судове засідання, розглянув справу у її відсутності. При цьому він виходив із того, що ОСОБА_1 належним чином повідомлено про місце і час розгляду справи, однак у справі відсутні будь які дані про це. Розгляд указаної кримінальної справи без участі представника потерпілих - ОСОБА_1 позбавив останню права використати права, передбачені статтями 49 та 267 КПК України (1001-05) .

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд допустив порушення прав представника потерпілих - ОСОБА_1, що перешкодило повно та всебічно розглянути справу та постановити законне, обгрунтоване і справедливе судове рішення.

З огляду на вищезазначені порушення постанову суду слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Керуючись статтями 395 і 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської області та касаційну скаргу представника потерпілих - ОСОБА_1, задовольнити.

Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2004 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.