Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Романець Л.А., суддів: Бех М.О., Пойди М.Ф., з участю прокурора засудженого в режимі відео конференції Гаврилюка С.М., ОСОБА_5, захисників: ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 12 листопада 2015 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 30 січня 2015 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Закарпатського обласного суду від 18 серпня 1999 року.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Закарпатського обласного суду від 18 серпня 1999 року, постановленого ним як судом першої інстанції відповідно до п.3 ч.1 ст. 34 КПК України 1960 року (в ред. від 28 квітня 1998 року -210/98 ВР (210/98-ВР) , зі змінами від 07 жовтня 1997 року згідно Закону № 552/97 ВР (552/97-ВР) ), ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним та засуджено за ст.ст.93 п. "г", "ж", 94, ч.3 ст. 222 КК України із застосуванням ст. 42 КК України 1960 року ( в ред. від 18 грудня 1997 року-651/97 ВР (651/97-ВР) ) до покарання у виді смертної кари -розстрілу.

Ухвалою Верховного суду України від 07 грудня 1999 року вирок Закарпатського обласного суду від 18 серпня 1999 року щодо ОСОБА_5 змінено, виключено з вироку кваліфікуючі ознаки, передбачені ч.3 ст. 222 КК України (1960 року), а саме незаконне придбання та зберігання без відповідного дозволу холодної зброї -ножа. В решті вирок суду залишено без зміни.

Ухвалою Закарпатського обласного суду від 22 червня 2000 року призначене ОСОБА_5 покарання замінене на довічне позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 30 січня 2015 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Закарпатського обласного суду від 18 серпня 1999 року.

При цьому, суд послався на те, що законом не передбачено право повторного звернення з касаційною скаргою на вказаний вирок суду, у зв'язку з чим і відсутні правові підстави для його розгляду.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї захисник ОСОБА_6 порушує питання про скасування ухвали Апеляційного суду Закарпатської області від 30 січня 2015 року у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

При цьому вказує, що оскільки засудженому після постановлення вироку було відмовлено у клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи, то останній не міг навести у раніше поданій касаційній скарзі доводів, які свідчать про недоведеність його вини у вчиненні злочину, за який його засуджено, а тому судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено у поновленні строків на касаційне оскарження вироку Закарпатського обласного суду від 18 серпня 1999 року.

Також зазначає, що органом досудового слідства грубо порушено право засудженого на захист в частині встановлення фактичних обставин справи.

Крім цього, зазначає, що ухвала Апеляційного суду Закарпатської області від 30 січня 2015 року постановлена некомпетентним складом суду, оскільки клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження було розглянуто не тим складом суду, який постановив вирок.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисників, які підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти касаційної скарги, просив ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно статей 370- 372 КПК України 1960 року предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_5 звернувся до Апеляційного суду Закарпатської області зі скаргою на вирок Закарпатського обласного суду від 18 серпня 1999 року, при цьому просив поновити йому строк на касаційне оскарження вказаного вироку.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, суд мотивував своє рішення тим, що законом не передбачено право повторного звернення з касаційною скаргою на вказаний вирок суду, у зв'язку з чим і відсутні правові підстави для його розгляду.

Викладений у мотивувальній частині ухвали висновок суду про відсутність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження вироку є обґрунтованим, судом наведені мотиви такого рішення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний вирок вже був предметом перегляду суду касаційної інстанції, за наслідками розгляду якого ухвалою Верховного суду України від 07 грудня 1999 року, вирок Закарпатського обласного суду від 18 серпня 1999 року щодо ОСОБА_5 змінено, виключено з вироку кваліфікуючі ознаки, передбачені ч.3 ст. 222 КК України (1960 року), а саме незаконне придбання та зберігання без відповідного дозволу холодної зброї -ножа. В решті вирок суду залишено без зміни.

При цьому, вирок Закарпатського обласного суду від 18 серпня 1999 року в касаційному порядку переглядався саме за касаційними скаргами засудженого та його захисника, в яких на обґрунтування своєї позиції щодо незаконності вироку були викладені змістовні, конкретні доводи щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та порушення кримінально-процесуального закону, які на їх думку були допущені як органами досудового слідства, так і судом першої інстанції, і на які суд касаційної інстанції дав вичерпні відповіді.

В матеріалах справи також містяться дані, які свідчать про те, що засудженому після постановлення вироку було надано можливість ознайомитися в повному об'ємі з протоколом судового засідання в присутності його захисника, після чого судом були розглянуті відповідні зауваження на протокол судового зсідання.

Таким чином право засудженого на касаційне оскарження вироку Закарпатського обласного суду від 18 серпня 1999 року було реалізоване.

Підстав, які б давали право повторного звернення із касаційною скаргою та відповідно її розгляду на судове рішення, яке було предметом розгляду у суді касаційної інстанції і за результатами розгляду якого прийнято остаточне рішення, кримінально-процесуальним законом не передбачено.

Доводи касаційної скарги в частині постановлення ухвали незаконним складом суду є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на вимогах кримінально-процесуального закону в редакції 1960 року.

Крім того, судом апеляційної інстанції вирішувалось питання про відвід колегії суддів, у складі якої було постановлено оскаржуване судове рішення, де було вказано підстави щодо неможливості розгляду зазначеного клопотання тим складом суду, який постановив вирок. При цьому судом наведені докладні мотиви такого рішення, з чим погоджується і колегія суддів.

За таких обставин, ухвала суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, а її зміст відповідає вимогам, передбаченим ст. 377 КПК України 1960 року.

Порушень норм кримінального і кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставами для скасування судового рішення по даній кримінальній справі не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та пунктами 11,15 Розділу XI "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 30 січня 2015 року, щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.