Справа № 05-5944км 06  

Доповідач  Пекний С.Д.

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах в складі:

головуючого - судді Синявського О.Г.,

суддів Пекного С.Д., Федченка О.С.,

розглянувши в судовому засіданні 14 листопада 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Тернопільської області на вирок Козівського районного суду Тернопільської області від  2 серпня 2005 року,

в с т а н о в и л а :

вироком суду

ОСОБА_1, 1947 року народження, раніше судимого 31 травня 2002 року за ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 212 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України (2341-14) , -

засуджено:

· за ч.1 ст. 365 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі, з

позбавленням права займати зазначені у вироку посади строком на 2 роки;

· за ч.1 ст. 366 КК України (2341-14) на 2 роки обмеження волі з

позбавленням права займати зазначені у вироку посади строком на 2 роки.

У відповідності зі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді 2 років позбавлення волі з

позбавленням права займати зазначені у вироку посади строком на 2 роки

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнено з випробуванням на іспитовий строк 1 рік.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він, працюючи на посаді IНФОРМАЦIЯ_1,  зловживаючи своїм службовим становищем, без згоди загальних зборів очолюваного ним товариства незаконно реалізував у вересні 2000 року підприємству "Вітек" за заниженою ціною 4200 шт. акцій ВАТ "Козівський ХПП", передані товариству безоплатно КСП "16 Липня".

При цьому ОСОБА_1 вніс в офіційний документ - договір купівлі-продажу недостовірні дані: поставив печатку КСП "16 Липня" і вчинив підпис від імені голови КСП, керівником якого він не був.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

У касаційному поданні ставиться питання про скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на невідповідність наведеної у вироку кваліфікації дій засудженого фактичним обставинам справи і на порушення судом вимог ст. 70 КК України (2341-14) при визначенні ОСОБА_1 остаточного покарання за сукупністю злочинів.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання не підлягає задоволенню.

Висновок суду про винність ОСОБА_1  у перевищенні ОСОБА_1 службових повноважень, внаслідок чого КСП "16 Липня" було заподіяно істотної шкоди, за викладених у вироку обставин, грунтується на наявних у справі доказах, які досліджені  належним чином у судовому засіданні, у тому числі на показаннях самого засудженого, який визнав факт перевищення ним своїх повноважень і внесення ним службових підроблень при реалізації власності колишнього колгоспу, на базі якого було створено IНФОРМАЦIЯ_1.

Доводи, викладені у касаційному поданні про невідповідність наведених у вироку мотивів кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 365 КК України (2341-14) фактичним обставинам справи, не відповідають дійсності, оскільки дії ОСОБА_1, який реалізував акції КСП "16 Липня" без наявності у нього таких повноважень, визнано саме перевищенням службових повноважень і правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 365 КК України (2341-14) .

Та обставина, що у мотивувальній частині зазначив і про зловживання засудженим своїм службовим становищем всупереч інтересам очолюваного ним товариства, не впливає на обгрунтованість його засудження за цей злочин і правильність кваліфікації його дій.

Не відповідає фактичним обставинам справи і доводи касаційного  подання про порушення судом вимог ст. 70 КК України (2341-14) , оскільки відповідно до вимог закону суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Визначивши ОСОБА_1 за сукупністю злочинів остаточне покарання у виді позбавлення волі на 2 роки з позбавленням права обіймати визначені судом посади строком на 2 роки, суд тим самим поглинув призначене засудженому за ч.1 ст. 366 КК України (2341-14) більш м'яке покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати визначені судом посади на 2 роки.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку по справі, не встановлено.

З наведеного вбачається, що передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) осіб відсутні.

Керуючись ст.394 КПК України (1001-05) , колегія суддівухвалила:

Касаційне подання заступника прокурора Тернопільської області залишити без задоволення.