Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Крещенка А.М., суддів: при секретарі Єлфімова О.В., Сахна Р.І., Зінорук В.В., за участю прокурора Бобровницького А.Є., розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 10 листопада 2015 року кримінальне провадження № 12014150000000176 щодо ОСОБА_6,

Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 лютого 2015 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого, визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України та виправдано за недоведеністю вчинення ним зазначених кримінальних правопорушень.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 3 червня 2015 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався в тому, що працюючи на посаді водія цеху № 60 ДП "НВКГ "Зоря"-"Машпроект", перебуваючи у відряджені у м. Києві з 30 червня 2011 року по 2 липня 2011 року, маючи намір на заволодіння грошовими коштами ДП "НВКГ "Зоря"-"Машпроект", отримавши під звіт за платіжною відомістю № 1363 грошові кошти в сумі 1050 грн., за невстановлених обставин підшукав завідомо підроблені офіційні документи, які нібито видані готелем "Адрія" ТОВ "Єврхотелсістем" та підтверджують факт його проживання в номері № 617 готеля "Адрія" за адресою: м. Київ, вул. Р. Окіпної, 2, з 30 червня по 2 липня 2011 року та оплату за проживання в сумі 1344 грн., а саме номер рахунку № 1043/2011 та фіскальний чек № 1043 від 30 червня 2011 року, які в один з днів з 30 червня 2011 року по 2 липня 2011 року, в приміщенні бухгалтерії ДП "НВКГ "Зоря"-"Машпроект", разом із "Звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт" № 68, в якому зазначив неправдиві відомості про витрачення у відряджені грошових коштів в сумі 1564 грн., з яких 1344 грн., на оплату проживання в готелі "Адрія", надав бухгалтеру ОСОБА_7, ввівши її в оману, та 4 липня 2011 року, на підставі використаних завідомо підроблених документів, отримав в касі підприємства 564 грн. у вигляді компенсації за витрачені у відрядженні кошти, заволодівши таким чином грошовими коштами ДП "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" в сумі 1344 грн.

Діючи повторно, перебуваючи у відряджені у м. Києві з 12 липня 2011 року по 14 липня 2011 року, маючи намір на заволодіння грошовими коштами ДП "НВКГ "Зоря"-"Машпроект", отримавши під звіт за платіжною відомістю № 1470 грошові кошти в сумі 1000 грн., за невстановлених обставин підшукав завідомо підроблені офіційні документи, які нібито видані готелем "Адрія" ТОВ "Єврхотелсістем" та підтверджують факт його проживання в номері № 625 готелю "Адрія" за адресою: м. Київ, вул. Р. Окіпної, 2, з 12 липня 2011 року по 14 липня 2011 року та оплату за проживання в сумі 1344 грн., а саме номер рахунку № 1777/2011 та фіскальний чек № 1777 від 12 липня 2011 року, які в один з днів з 12 липня 2011 року по 14 липня 2011 року, в приміщенні бухгалтерії ДП "НВКГ "Зоря"-"Машпроект", разом із "Звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт" № 241, в якому зазначив неправдиві відомості про витрачення у відрядженні грошових коштів в сумі 1494 грн., з яких 1344грн., на оплату проживання в готелі "Адрія", надав бухгалтеру ОСОБА_7, ввівши її в оману, та, 15 липня 2011 року, на підставі використаних завідомо підроблених документів, отримав в касі підприємства 494 грн. у вигляді компенсації за витрачені у відрядженні кошти, заволодівши таким чином грошовими коштами ДП "НВКГ "Зоря"-"Машпроект" в сумі 1344 грн.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_6 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує, що суд неналежно оцінив та не взяв до уваги докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України. Зазначає, що необґрунтованим є висновок суду про порушення стороною обвинувачення прав ОСОБА_6, передбачених ст. 42 КПК України, та недоведеність факту вручення йому повідомлення про підозру з роз'ясненням прав, відповідно до ст. 276 КПК України. Посилається і на необґрунтованість висновків суду про позбавлення ОСОБА_6 права на захист від пред'явлено обвинувачення, оскільки матеріали досудового розслідування були відкриті 2 вересня 2014 року прокурором захиснику та повторно обвинуваченому за дорученням суду після підготовчого судового засідання до початку судового розгляду кримінального провадження.

Також у вироку не зазначено мотивів, чому суд взяв до уваги докази сторони захисту та відкинув докази сторони обвинувачення. Вказує, що апеляційний суд не досліджуючи безпосередньо кожен доказ по справі, зробив передчасний висновок про недопустимість усіх доказів у кримінальному провадженні. Крім того, зазначає, що апеляційний суд в порушення ст. 419 КПК України не вказав мотивів, з яких суд виходив при відхиленні доводів апеляції прокурора.

У запереченнях захисник ОСОБА_8 просить залишити судові рішення щодо ОСОБА_6 без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч.2 ст. 419 КПК у разі залишення апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, з яких апеляцію визнано необґрунтованою. На виконання цієї вимоги в ухвалі слід проаналізувати, співставивши з наявними у справі та додатково поданими матеріалами, всі наведені в апеляції доводи і дати на кожен із них вичерпну відповідь.

Суд апеляційної інстанції, при розгляді вищезазначеного кримінального провадження, зазначені вимоги закону повною мірою не виконав.

Прокурор подав апеляційну скаргу у якій, посилаючись на матеріали справи, докладно обґрунтував незаконність, на його думку, виправдувального вироку у зв'язку з невідповідністю викладених у ньому висновків фактичним обставинам справи, неповнотою судового розгляду та істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

Проте, апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу прокурора без задоволення, не навів в ухвалі переконливих аргументів на спростування всіх доводів і не зазначив підстав, з яких визнав апеляційну скаргу останнього необґрунтованою.

Крім того, зробивши висновок про те, що всі докази, надані стороною обвинувачення, є недопустимими і тому суд обґрунтовано відхилив їх, апеляційний суд не навів у своєму рішенні переконливих аргументів про вичерпані можливості отримання таких доказів під час судового розгляду.

За таких обставин рішення апеляційного суду, як таке, що постановлене з істотним порушенням кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення, відповідно до ст. 438 КПК України підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, ретельно перевірити доводи апеляційної скарги прокурора, дати їм належну оцінку, та з урахуванням усіх встановлених обставин прийняти законне і обґрунтоване рішення, виклавши його у відповідному процесуальному документі згідно з вимогами закону.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 3 червня 2015 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.