ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Крещенка А.М., суддів: при секретарі Квасневської Н.Д., Пузиревського Є.Д., Зінорук В.В., за участю прокурора захисників Басюка С.В., ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 10 листопада 2015 року кримінальне провадження № 12014150180000511 щодо ОСОБА_8,
встановила:
Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 грудня 2014 року
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше не судиму,
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 24 лютого 2015 року вирок місцевого суду в частині призначеного засудженій покарання скасовано та призначено ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватою та засуджено за те, що вона 20.08.2014 року, приблизно о 14 год., знаходячись у будинку АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в ході сварки, реалізуючи раптово виниклий умисел на спричинення смерті, кухонним ножем, який був у неї в руці, умисно завдала ОСОБА_9 один удар в передню частину грудної клітини в область серця, від чого останній впав на підлогу та від отриманого поранення грудної клітини із пошкодженням серця помер на місці.
За змістом касаційної скарги засуджена просить переглянути судові рішення щодо неї, оскільки вважає неправильною кваліфікацією її дій за ч.1 ст.115 КК. Крім того, стверджує, що призначене апеляційним судом покарання не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та її особі внаслідок суворості, просить призначити більш м'яке покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
У письмових запереченнях прокурор просить касаційну скаргу відхилити, а вирок апеляційного суду залишити без зміни.
під час вчинення нею злочину
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників, які підтримали доводи касаційної скарги, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно ст. 434 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанцій і перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, не підлягають.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Свій висновок щодо доведеності вини засудженої у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК, суд належним чином вмотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які були оцінені відповідно до закону та в їх сукупності правильно визнані судом достатніми та взаємозв'язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_8 Кваліфікація дій засудженої за ч.1 ст. 115 КК України є правильною. Вирок у зазначеній частині відповідає вимогам статей 370, 373- 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Твердження ОСОБА_8 про неправильну кваліфікацію її дій за зазначеним законом не ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах та спростовується фактичними діями засудженої, направленими на умисне вбивство потерпілого. Це доводиться застосуванням з її сторони такого знаряддя злочину як кухонний ніж, силою спричиненого удару ножем та локалізацією поранення життєво важливого органу людини, внаслідок чого було ушкоджене серце і потерпілий помер на місті вчинення злочину.
Обставин, які б свідчили про суспільно-небезпечні посягання з боку потерпілого, особливий емоційний стан засудженої чи знаходження її у стані необхідної оборони під час вчинення нею злочину не встановлено. Підстав для кваліфікації дій засудженої за іншим менш тяжким злочином немає.
Доводи засудженої про невідповідність призначеного їй покарання тяжкості вчиненого злочину та даним про її особу, на думку колегії суддів, є безпідставними.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, з урахуванням тяжкості злочину, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Апеляційний суд, переглядаючи кримінальну справу щодо ОСОБА_8, перевірив всі доводи апеляції прокурора щодо м'якості призначеного районним судом покарання, дотримався вимог ст. 65 КК України та правильно скасував вирок суду щодо неї в частині призначеного покарання внаслідок м'якості.
Призначаючи засудженій більш суворе покарання за вчинений злочин, апеляційний суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК, врахував тяжкість вчиненого злочину, який є особливо тяжким, дані про особу засудженої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, має посередню характеристику за місцем проживання, у вчиненому щиро розкаялася, а також обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння, і прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України в межах мінімального розміру, установленого в санкції даного закону.
Вирок апеляційного суду ухвалений відповідно до ст. 420 КПК України та відповідає загальним вимогам до вироків.
Підстав для застосування до ОСОБА_8 положень ст. 69 КК України колегія суддів не знаходить, оскільки обставин, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину не виявлено і таких не наведено у касаційній скарзі.
Вважати призначене ОСОБА_8 покарання несправедливим внаслідок його суворості, про що йдеться у касаційній скарзі засудженої, немає підстав. Обране покарання рішенням апеляційного суду слід визнати таким, яке є необхідним для виправлення засудженої та попередження нових злочинів.
Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які тягнуть за собою безумовне скасування чи зміну вироку апеляційного суду, як то зазначено в касаційній скарзі засудженої, та підстав для пом'якшення призначеного останній покарання не встановлено.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438 КПК України, колегія суддів
постановила:
Вирок Апеляційного суду Миколаївської області від 24 лютого 2015 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, її касаційну скаргу - без задоволення.
ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
А.М. Крещенко
Н.Д. Квасневська
Є.Б. Пузиревський