Вищий спеціалізований суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Дембовського С. Г., суддів Вільгушинського М. Й. і Крижановського В. Я., за участю прокурора при секретарі Кулаківського К. О., Асановій Є. С., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 5 листопада 2015 року кримінальне провадження справу за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 20 травня 2015 року щодо ОСОБА_6,

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 11 березня 2015 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого, 14.07.2009 року за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненого 18 червня 2012 року умовно-достроково на 1 рік і 7 місяців, засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки і 6 місяців.

Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за те, що він у невстановленому місці та в невстановлений час незаконно, повторно придбав згорток фольги з наркотичним засобом метадоном ( фенадон), вагою 0, 070 г, який зберігав при собі без мети збуту та 8 жовтня 2014 року, який був вилучений працівниками міліції.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 травня 2015 року вирок щодо ОСОБА_6 змінено, його на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов'язків, передбачених п.п.2-4 ч. 1 ст. 76 КК України. У решті вирок щодо засудженого залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, оскільки вважає відсутніми підстави для застосуванням ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши кримінальне провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Апеляційний суд, звільняючи засудженого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком фактично не врахував, що вчинений злочин, відповідно до вимог ст. 12 КК України, є середньої тяжкості.

Також суд апеляційної інстанції залишив поза увагою дані про особу засудженого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого та середньої тяжкості злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, та був умовно - достроково звільнений від відбування призначеного покарання.

Крім того, пославшись на щире каяття ОСОБА_6, апеляційний суд у достатній мірі не врахував ту обставину, що наркотичний засіб було виявлено працівниками міліції під час його огляду.

Окрім того, з кримінального провадження вбачається, що засуджений з 11 березня 2009 року перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції про звільнення ОСОБА_6 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком не відповідає вимогам ст. 65 КК України, а тому ухвала апеляційного щодо ОСОБА_6 підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 434- 436 КПК України,

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 20 травня 2015 року щодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.