Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого судді Зубара В.В.,

суддів Пойди М.Ф., Романець Л.А.,

при секретарі Медицькій У.І.,

за участю прокурора Гаврилюка С.М.,

розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження № 12014080010000007 відносно ОСОБА_1 за касаційною скаргою заступника прокурора Запорізької області на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 10 березня 2015 року.

Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 грудня 2014 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого, визнано винуватим за ч. 1 ст. 286 КК та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 2400 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Вироком вирішено питання щодо цивільного позову та про речові докази.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 10 березня 2015 року зазначений вирок місцевого суду в частині призначення ОСОБА_1 покарання змінений. Ухвалено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 09 січня 2014 року близько 14 год. 55 хв., керуючи автомобілем "ВАЗ 21093", транзитний номер НОМЕР_1, рухаючись по проїжджій частині вул. Космічної в м. Запоріжжі, порушивши вимоги п. 16.2 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , не надав переваги у русі пішоходу ОСОБА_2, яка перетинала проїжджу частину на зелений сигнал пішохідного світлофора, та здійснив наїзд на ОСОБА_2 передньою частиною свого автомобіля, завдавши їй тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Посилається на те, що суд апеляційної інстанції погіршив становище засудженого ОСОБА_1 шляхом постановлення ухвали, а не вироку. Також зазначає, що апеляційний суд належним чином не мотивував застосування ст. 75 КК.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при перегляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

У апеляційній скарзі на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 грудня 2014 року прокурор порушував питання про скасування зазначеного вироку у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і невідповідністю призначеного судом ОСОБА_1 покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення через м'якість та просив ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з подальшим звільненням обвинуваченого на підставі ст. 75 КК від відбування цього покарання з випробуванням.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 420 КПК суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі:

1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення;

2) необхідності застосування більш суворого покарання;

3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;

4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

Вказаних вимог кримінального процесуального закону апеляційний суд не дотримався.

Як вбачається з ухвали, апеляційний суд змінив вирок у частині призначеного покарання у виді штрафу на покарання у виді обмеження волі, з подальшим звільненням ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням, і при цьому зазначив, що призначення покарання у виді обмеження волі з одночасним звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК є більш м'яким покаранням, ніж реальне відбування покарання у виді штрафу.

При цьому, вказані висновки апеляційного суду не ґрунтуються ні на положеннях кримінального процесуального закону, зокрема, ст. ст. 408, 420 КПК, ні на положеннях закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, ст. 51 КК.

Разом з тим, апеляційним судом, також, не враховано, що призначення покарання регулюється нормами розділу ХІ Загальної частини КК (2341-14) , а питання звільнення від покарання та його відбування - положеннями розділу ХІІ Загальної частини КК (2341-14) .

Крім того, згідно з санкцією ч. 1 ст. 286 КК покарання у виді обмеження волі є більш суворим покаранням, ніж покарання у виді штрафу, а тому, постановивши ухвалу, якою покарання у виді штрафу змінено на покарання у виді обмеження волі, апеляційний суд погіршив становище обвинуваченого ОСОБА_1

Також, на думку колегії суддів суду касаційної інстанції є слушними і доводи прокурора, наведені у касаційній скарзі, щодо відсутності обґрунтування висновків апеляційного суду про застосування положень ст. 75 КК.

Так, вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання у виді обмеження волі на підставі ст. 75 КК, апеляційний суд жодних мотивів щодо можливості застосування положень ст. 75 КК в ухвалі не навів.

Наведені порушення, допущені апеляційним судом, на думку колегії суддів суду касаційної інстанції, є такими, що істотно вплинули на правильність прийняття рішення у суді апеляційної інстанції, а тому касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала апеляційного суду-скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду необхідно усунути вказані недоліки, повно і всебічно розглянути матеріали кримінального провадження, перевірити обґрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора і постановити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та кримінального процесуального закону.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 376, 434, 436 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 10 березня 2015 року відносно ОСОБА_1 - скасувати, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.

Поряд з цим, твердження апеляційного суду при призначенні ОСОБА_1 покарання на застосування ст. 75 КК, також не ґрунтуються на положеннях КК (2341-14) , оскільки положення ст. 75 КК регулюють питання звільнення від відбування покарання, а не питання щодо покарання та його призначення.

ч. 1 ст. 408 КПК суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі:

1) пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого;

2) зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення;

3) зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення;

4) в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.