Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:

головуючого Єленіної Ж.М., суддів: Фурика Ю.П., Британчука В.В., за участю секретаря судового засідання Краснощок О.В., засудженого ОСОБА_5, його захисника ОСОБА_6, прокурора Кравченко Є.С., потерпілого ОСОБА_8, представника потерпілих ОСОБА_9, розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження № 12014240140000508 за касаційними скаргами прокурора та представника потерпілих ОСОБА_9 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 23 лютого 2015 року й ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 03 червня 2015 року щодо ОСОБА_5

Зазначеним вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Слобідки-Смотрицької Чемеровецького району Хмельницької області, зареєстрованого там же АДРЕСА_1 Дунаєвецького району Хмельницької області,

засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 115 КК України - на строк 14 років; за ч. 2 ст. 15, пунктами 1, 9 ч. 2 ст. 115 КК України - на строк 10 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_5 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.

Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.

Апеляційний суд Хмельницької області ухвалою від 03 червня 2015 року вирок місцевого суду залишив без змін, а апеляційні скарги прокурора та потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_8 - без задоволення. В порядку ч. 2 ст. 404 КПК України виключив із мотивувальної частини вироку посилання при призначенні покарання за ч. 2 ст. 115, пунктами 1, 9 ч. 2 ст. 115 КК України на п. 6-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 8 (v0008700-09) "Про практику призначення судами кримінального покарання".

На вказані судові рішення прокурором та представником потерпілих ОСОБА_9 подано касаційні скарги.

Касаційний розгляд матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_5 був призначений на 03 листопада 2015 року.

До початку розгляду кримінального провадження засуджений ОСОБА_5 відмовився від захисника ОСОБА_6 та заявив клопотання про призначення йому іншого безоплатного захисника.

Обговоривши заявлене клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню на таких підставах.

Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 49 КПК України захисник залучається судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 54 КПК України відмова від захисника не приймається у випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому ст. 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.

Керуючись статтями 48, 49, 52, 54, 434 КПК України, суд

Прийняти відмову засудженого ОСОБА_5 від захисника ОСОБА_6 та замінити його іншим захисником.

Касаційний розгляд матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_5 відкласти на 10.00 год. 22 грудня 2015 року, про що повідомити осіб, зазначених у ст. 425 КПК України.

Доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві призначити засудженому ОСОБА_5 захисника для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справна на 10.00 год. 22 грудня 2015 року для участі у кримінальному провадженні.

До початку касаційного розгляду надати захиснику можливість ознайомитись з матеріалами кримінального провадження та конфіденційного спілкування з підзахисним.

Доставити під вартою засудженого ОСОБА_5 у судове засідання Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на 10.00 год. 22 грудня 2015 року для дачі пояснень.

Виконання ухвали в частині конвоювання засудженого ОСОБА_5 покласти на начальника Головного управління - Командувача Національної гвардії України та Голову Державної пенітенціарної служби України.