Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С. С., суддів Мороза М. А., Чуйко О. Г., розглянувши у м. Києві 02 листопада 2015 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 19 серпня 2015 року,

вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 травня 2015 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 19 серпня 2015 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого, засуджено до покарання у виді позбавлення волі за: ч. 2 ст. 185 КК України - на строк 3 роки позбавлення волі; ч. 3 ст. 185 КК України - на строк 5 років; ч. 1 ст. 187 КК України - на строк 5 років; ч. 1 ст. 309 КК України - на строк 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_4 остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за таких обставин.

ОСОБА_4 на початку серпня 2014 року на відстійнику Дубенського цукрового заводу поблизу села Злинець Дубенського району Рівненської області виявив самосів рослин коноплі та шляхом відокремлення листя верхівкових частин від рослин коноплі незаконно виробив та придбав наркотичний засіб каннабіс (марихуану) масою нетто 83,34 г (в перерахунку на висушену речовину), який переніс та заховав на горищі тиру, розташованого на території ЗОШ №1 по вул. Шевченка, 23, в м. Дубно Рівненської області, де незаконно зберігав до виявлення працівниками міліції 13 березня 2015 року.

Крім того, ОСОБА_4 28 грудня 2014 року приблизно о 02.00 год., проникнувши до приміщення магазину у с. Панталія Дубенського району Рівненської області, повторно таємно викрав продукти харчування загальною вартістю 2497,10 грн, завдавши ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вказану суму.

Також, ОСОБА_4 30 грудня 2014 року приблизно о 00.00 год., проникнувши до приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", повторно таємно викрав спиртні напої та грошові кошти у сумі 515 грн., завдавши ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 2682 грн.

Крім того, ОСОБА_4 01 січня 2015 року приблизно о 01.00 год., проникнувши до квартири АДРЕСА_1, повторно таємно викрав майно загальною вартістю 48816,17 грн, завдавши ОСОБА_7 матеріальної шкоди на вказану суму.

Також, ОСОБА_4 02 лютого 2015 року о 00.10 год., проникнувши до приміщення роздягальні кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_3", повторно таємно викрав гаманець з грошима, який належав ОСОБА_8, завдавши таким чином останній матеріальної шкоди на суму 1380 грн.

Крім того, ОСОБА_4 в ніч 02 лютого 2015 року, проникнувши до житлового будинку АДРЕСА_2, повторно таємно викрав майно, яке належало ОСОБА_9, завдавши останньому матеріальної шкоди на загальну суму 3099,97 грн.

Також, ОСОБА_4 02 лютого 2015 року приблизно о 17.30 год., проникнувши до роздягальні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_5", повторно таємно викрав жіночі сумочки, які належали ОСОБА_10 та ОСОБА_11 завдавши їм матеріальної шкоди на суму 1928 грн та 502 грн відповідно.

Крім того, ОСОБА_4 03 лютого 2015 року приблизно о 01.00 год., проникнувши до житлового будинку АДРЕСА_3, повторно таємно викрав майно, яке належало ОСОБА_12, завдавши останньому матеріальної шкоди на загальну суму 1200,65 грн

Також, ОСОБА_4 02 лютого 2015 року приблизно о 17.00 год. з магазину "ІНФОРМАЦІЯ_4", що знаходиться в приміщенні автостанції АДРЕСА_4, повторно таємно викрав майно загальною вартістю 839,12 грн, завдавши ОСОБА_13 матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_4 10 лютого 2015 року приблизно о 02.00 год. поблизу Дубенської державної дитячої школи мистецтв, що по вул. Лисенка, 17, в м. Дубно, застосувавши насильство, яке є небезпечним для здоров'я, що виразилось у нанесенні ударів по голові, тулубу та ногах ОСОБА_14, від яких вона впала на землю, відкрито викрав її майно, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на суму 2277 грн та спричинивши тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Засуджений у касаційній скарзі ставить питання про перевірку зазначених судових рішень у касаційному порядку в частині призначеного покарання та просить його пом'якшити за ч. 3 ст. 185 КК України та за ч. 1 ст. 187 цього Кодексу до мінімальних меж, визначених санкціями вказаних статей.

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно відмовити у відкритті провадження за скаргою, оскільки з наведених документів убачається, що підстави для задоволення скарги відсутні.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні зазначених у вироку кримінальних правопорушень та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 309 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи засудженого про суворість призначеного покарання та необхідність його пом'якшення колегія суддів вважає безпідставними.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд першої інстанції врахував тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень та дані про особу ОСОБА_4, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, але на шлях виправлення не став.

Також суд взяв до уваги обставини, що пом'якшують покарання, до яких відніс щире каяття та те, що ОСОБА_4 сприяв розкриттю кримінальних правопорушень.

На підставі цих даних у їх сукупності суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі.

Аналогічні доводи щодо суворості призначеного ОСОБА_4 покарання були наведені в апеляційній скарзі засудженого та перевірялися судом апеляційної інстанції, який визнав їх безпідставними.

При цьому, свій висновок апеляційний суд переконливо мотивував в ухвалі, і вважати його необґрунтованим чи сумнівним підстав немає. ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

З огляду на наведене та з урахуванням мети покарання, що несе в собі, крім кари, ще й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_4 покарання є справедливим і повністю відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Підстав вважати призначене ОСОБА_4 покарання несправедливим унаслідок суворості, як на цьому наполягає засуджений, а також підстав для його пом'якшення колегія суддів не вбачає.

Що стосується доводів засудженого про безпідставне посилання у мотивувальній частині ухвали апеляційного суду на положення статей 323, 334 КПК 1960 року, то вони є слушними, однак зазначене порушення кримінального процесуального закону не може вважатися істотним, оскільки жодним чином не перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Таким чином, підстави для задоволення касаційної скарги засудженого відсутні.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

відмовити засудженому ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 19 серпня 2015 року щодо нього.

ухвала оскарженню не підлягає.