Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого  Коновалова В.М.,

суддів   Селівона О.Ф., Скотаря А.М.

розглянула в судовому засіданні 9 листопада 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 14 листопада 2005 року, яким

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

IНФОРМАЦIЯ_2,

раніше судимого:

-  20.05.1997р. за ч.1 ст.101, ч.2 ст.141, ч.2 ст.206, ч.2 ст.17-ч.3 ст.81, ст.42 КК України (2001-05) (1960р.)

на 5 років позбавлення волі;

-  20.02.2004р. за ч.3 ст.296 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі, 16.07.2004р. звільненого умовно-достроково на 10 місяців 16 днів,

засуджено за ст.128 КК України (2341-14) на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2-4  ч.1 ст.76 цього Кодексу.

Прийнято рішення щодо заявленого цивільного позову.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 15 липня 2005 року, близько 22 год. 30 хв., на перехресті вулиць Ртутної та Металістів у м. Горлівці Донецької області, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час сварки на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків з ОСОБА_2 з необережності заподіяв йому тяжке тілесне ушкодження.

У касаційному поданні ставиться питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості вчиненого ним злочину і його особі та безпідставним застосуванням ст. 75 КК України (2341-14) , а також у зв'язку з неповнотою судового слідства, яка могла вплинути на кваліфікацію дій засудженого.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні подання необхідно відмовити.

Обгрунтованість засудження ОСОБА_1 у касаційному поданні не заперечується.

Посилання прокурора у поданні на неповноту судового слідства, яка, на його думку, виразилась у неповному дослідженні обставин вчинення злочину,  залишенні без належної  перевірки можливості умисного заподіяння ОСОБА_1 тяжкого тілесного ушкодження потерпілому, що могло вплинути на кваліфікацію дій засудженого, не можна визнати обгрунтованим, оскільки із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України (2341-14) , а відповідно до вимог ст. 275 КПК України (1001-05) розгляд справи судом проводиться тільки в межах пред'явленого обвинувачення.

Призначене ОСОБА_1покарання у вигляді 2 років обмеження волі відповідає верхній межі санкції закону, за яким його засуджено, тому доводи касаційного подання про м'якість цього покарання є безпідставними.

Звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням не можна визнати безпідставним, оскільки при цьому суд врахував обставини, що пом'якшують покарання, дані про особу засудженого, а також думку прокурора в судовому засіданні, який також просив звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням. Посилання у касаційному поданні на наявність такої обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_1, як рецидив злочинів є необгрунтованим, оскільки згідно зі ст. 34 КК України (2341-14) таким визнається вчинення особою, яка має судимість за умисний злочин, нового умисного злочину, а оскаржуваним вироком ОСОБА_1 засуджено за злочин, вчинений з необережності.

Тому підстав для скасування постановленого щодо ОСОБА_1 вироку з мотивів, наведених у касаційному поданні, колегія суддів не знаходить.

Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) , немає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Донецької області у справі щодо ОСОБА_1 відмовити.