Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Федченка О.С.

суддів

Філатова В.М., Школярова В.Ф.

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 07 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

За вироком Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 04 листопада 2005 року ОСОБА_1, 1961 року народження, громадянин України, раніше не судимий,

засуджений за ст. 286 ч.3 КК України (2341-14) до 10 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Суд постановив стягнути із засудженого ОСОБА_1:

на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2 - 7254 грн. 05 коп., ОСОБА_3 - 4645 грн. 46 коп., ОСОБА_4 - 11782 грн. 54 коп., ОСОБА_5 - 2828 грн. 42 коп., ОСОБА_6 - 9128 грн. 42 коп., ОСОБА_7 - 22803 грн. 86 коп;

на відшкодування заподіяної моральної шкоди на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 по 80000 грн. кожному;

витрати за проведення судової експертизи на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим в сумі 151 грн. 16 коп.;

витрати за проведення судових експертиз на користь Кримського НДIСЕ в сумі 2098 грн. 28 коп.

Ухвалою апеляційного суду АР Крим від 31 січня 2006 року зазначений вирок залишено без змін.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 28 серпня 2003 року, приблизно о 19 год. 30 хв., керуючи автомобілем Шкода-Октавія, під час руху в напрямку IНФОРМАЦIЯ_1 зі швидкістю не менше 117 км/год., що перевищувала дозволену для даної дороги швидкість, він в порушення п. п. 1.5 ч.1, 2.9, 12.1, 12.6, 14.2 Правил дорожнього руху України, не переконався у безпеці виконання маневру, виїхав на смугу зустрічного руху для виконання обгону автобусу Iкарус-250, що рухався попереду в попутному йому напрямку, але не справився з керуванням свого автомобіля і виїхав за межі проїзної частини дороги вліво, допустив занос автомобіля, в результаті чого знову виїхав з лівого узбіччя на смугу зустрічного руху, де сталось зіткнення керованого засудженим автомобіля з автомобілем ВАЗ-2109, що рухався у зустрічному напрямку. В результаті цього автомобіль ВАЗ-2109 під керуванням ОСОБА_10 виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся із згаданим вище автобусом під керуванням ОСОБА_11. Внаслідок цього зіткнення водій та пасажири автомобіля ВАЗ-2109 ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 отримали тяжкі тілесні ушкодження, від яких померли на місці пригоди.

У касаційній скарзі засуджений просить ухвалені щодо нього судові рішення скасувати, посилаючись на безпідставність його засудження та порушення кримінально-процесуального закону під час проведення досудового слідства. Крім того, засуджений просить пом'якшити призначене йому покарання.

Заслухавши доповідь судді та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі засудженого, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

У ч.1 ст. 398 КПК України (1001-05) передбачено виключний перелік підстав для скасування або зміни зазначених у ч.2 ст. 383 КПК України (1001-05) судових рішень. Такими підставами є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Що стосується застосування кримінального закону, то колегія суддів вважає, що кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ст. 286 ч.3 КК України (2341-14) відповідає обставинам, які були встановлені в ході судового слідства.

Так, в своїх показаннях ОСОБА_1 не заперечував, що 28 серпня 2003 року він, керуючи автомобілем Шкода-Октавія, під час руху по IНФОРМАЦIЯ_1, при виконанні обгону автобуса Iкарус-250 дійсно виїхав на смугу зустрічного руху і ліве узбіччя, у зв'язку з чим став учасником дорожньо-транспортної пригоди. Однак, вважає, що правил дорожнього руху він не порушував.

В той же час, із змісту показань свідка ОСОБА_11 видно, що у цей день, приблизно о 19 год. 30 хв., він керував автобусом Iкарус-250 та рухався по IНФОРМАЦIЯ_1 в напрямку м. Сімферополя зі швидкістю приблизно 80 км/год. Він помітив, що його намагається обігнати автомобіль Шкода-Октавія, однак назустріч їм на відстані приблизно 70 метрів в цей час рухався автомобіль ВАЗ-2109. Тоді водій автомобіля Шкода-Октавія зкерував рух свого автомобіля на узбіччя зліва, де продовжив рух, при цьому він не впорався з керуванням, тому права сторона автомобіля опинилась на проїзній частині дороги, в результаті чого сталося зіткнення автомобілів Шкода-Октавія та ВАЗ-2109 і останній відкинуло під автобус.

Зазначені показання свідка узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та іншими дослідженими судом доказами.

Згідно даних висновків автотехнічних експертиз дії водія автомобіля Шкода-Октавія ОСОБА_1 не відповідають Правилам дорожнього руху України та знаходять у причинному зв'язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, виникнення небезпеки було викликано виконанням маневру обгону в умовах обмеженої оглядовості, а її початок співпадає з початком виконання маневру. В момент виникнення заносу автомобіля Шкода-Октавія водій автомобілю ВАЗ-2109 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ-2109. Водій автобусу Iкарус-250 також не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ-2109, в його діях відсутні порушення ПДР України і вони не знаходяться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Будь-яких даних, які б ставили під сумнів правильність висновків експертизи по справі не встановлено.

Що стосується призначення засудженому ОСОБА_1 покарання, то вирішення судом першої інстанції цього питання відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) . Підстав для пом'якшення засудженому покарання колегія суддів не вбачає.

Наведені у касаційній скарзі засудженого доводи щодо однобічності та неповноти досудового і судового слідств до компетенції касаційного суду не відносяться.

Крім того, як видно із змісту ухвали апеляційного суду, такі доводи захисту були предметом перевірки в апеляційній інстанції і не знайшли свого підтвердження.

Вирішення судом першої інстанції цивільних позовів потерпілих відповідає чинному законодавству.

Посилання засудженого на допущені в ході досудового слідства істотні порушення кримінально-процесуального закону у зв'язку з несвоєчасним ознайомленням його з матеріалами справи колегія суддів вважає безпідставними.

Iз наявної в матеріалах справи постанови про порушення кримінальної справи від 28 серпня 2003 року вбачається, що дану кримінальну справу було порушено по факту дорожньо-транспортної пригоди, що відповідає ст.ст. 94, 98 КПК України (1001-05) .

Після того, як в ході досудового слідства було встановлено, що виникнення дорожньо-транспортної пригоди знаходилось у причинному зв'язку з неправомірними діями ОСОБА_1, йому було пред'явлено обвинувачення та ознайомлено з матеріалами справи, що також відповідає чинному законодавству.

Iстотних порушень кримінально-процесуального законодавства, які б могли вплинути на правильність висновку суду, колегією суддів по справі не виявлено.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

У задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.