5-5881км06 Про спробу згвалтуування - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в місті Києві 7 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 29 вересня 2005 року, яким його,

народженого IНФОРМАЦIЯ_1,

громадянина України, не судимого

на підставі ст.89 КК України (2341-14) , -

засуджено за ч.2 ст. 153 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі, за ч.2 ст.15, ч.3 ст.152 КК України (2341-14) на 7 років 6 місяців позбавлення волі, за ч.1 ст.393 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_1 остаточно призначено до відбування покарання 7 років 6 місяців позбавлення волі.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області від 27 грудня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано судом винним і засуджено за те, що він

30 січня 2004 року, о 21.00 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в будинку АДРЕСА_1, із застосуванням насильства і погрозою застосування насильства задовольнив статеву пристрасть неприродним способом з неповнолітньою потерпілою ОСОБА_2 і намагався її згвалтувати, але не довів злочинний намір до кінця з незалежних від нього причин.

Крім того, ОСОБА_1 засуджений за те, що 15 травня 2005 року, о 00 год.10 хв., перебуваючи під вартою в приміщенні чергової частини Сумського РВ УМВС України в Сумській області, розташованого в м. Суми по вул. Баумана, 11, без належного дозволу залишив місце перебування під вартою.

У касаційній скарзі і доповненнях до неї засуджений порушує питання про скасування судових рішень і направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд. Свою вимогу мотивує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки злочини щодо ОСОБА_2 він не вчиняв, а перебував в іншому місці. Також засуджений зазначає, що втечу з-під варти його змусили скоїти працівники міліції, посилається на порушення КПК України (1001-05) на досудовому слідстві і в суді.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для внесення справи на касаційний розгляд з метою її перегляду.

Як вбачається з матеріалів справи, досудове та судове слідство у ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону, які були б істотними, і тягли за собою скасування чи зміну судових рішень, у справі не допущено, а висновки суду про винність ОСОБА_1 у задоволенні статевої пристрасті неприродним способом з ОСОБА_2 та у вчиненні замаху на її згвалтування відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені перевіреними у справі та наведеними у вироку доказами.

Зокрема, потерпіла ОСОБА_2 на досудовому слідстві та в судовому засіданні дала докладні показання про обставини вчинених щодо неї статевих злочинів і показала, що ОСОБА_1 проти її волі, із застосуванням фізичного насильства та погроз задовольнив з нею статеву пристрасть неприродним способом і намагався вступити з нею у статеві зносини, але не зміг з фізіологічних причин.

Ці показання потерпілої узгоджуються з показаннями її законного представника ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, підтверджуються даними протоколів очних ставок між потерпілою і ОСОБА_1, іншими доказами.

Уся сукупність зібраних по справі доказів була ретельно проаналізована судом, що дало можливість дійти обгрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинів щодо ОСОБА_2. Тому доводи його скарги про незаконність засудження є безпідставними, як і доводи про наявність алібі, що також було предметом перевірки.

Що стосується доводів скарги ОСОБА_1 про те, що втекти з приміщення чергової частини Сумського РВ УМВС в Сумській області його примусили працівники цього райвідділу, то вони не заслуговують на увагу, оскільки ретельно перевірялись не тільки судами першої і апеляційної інстанцій, а й прокуратурою Сумського району Сумської області, про що свідчить відповідна постанова.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 є правильною, а міра покарання обрана йому у відповідності до вимог закону з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних про його особу, а також обставин, які обтяжують покарання. Колегія суддів вважає покарання необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.