Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Наставного В.В., Колесниченка В.М., Слинька С.С.,

розглянувши в судовому засіданні 22 жовтня 2015 року в м. Києві подання в.о. заступника голови Апеляційного суду Київської області Сливи Ю.М. про направлення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110000000176 від 13.06.2014 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 149 ч. 1, 149 ч. 2 КК України,

в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 149 ч. 1, 149 ч. 2 КК України, яке ухвалою підготовчого судового засідання цього ж суду від 02 жовтня 2015 року направлено до Апеляційного суду Київської області для подальшого його спрямування до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для вирішення питання про направлення вказаного кримінального провадження до Дніпровського районного суду м. Києва або до Печерського районного суду м. Києва. 07 жовтня 2015 року в.о. голови Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 звернувся до голови Апеляційного суду Київської області із поданням про вирішення питання щодо звернення до ВССУ в порядку ст. 34 ч. 3 КПК України, разом із яким направив апеляційному суду матеріали вказаного кримінального провадження щодо ОСОБА_5

В.о. заступника голови Апеляційного суду Київської області Слива Ю.М. звернувся до ВССУ із відповідним поданням на підставі ст. 34 ч. 3 КПК України, вказавши про необхідність вирішення питання про направлення матеріалів кримінального провадження № 12014110000000176 щодо ОСОБА_5 до Дніпровського районного суду м. Києва або до Печерського районного суду м. Києва. Подання мотивував тим, що із обвинувального акту вбачається, що незаконна угода щодо переміщення потерпілих та їх вербування відбувалось у м. Києві по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3, що є об'єктивною стороною інкримінованих злочинів. Крім того, зазначив, що обвинувачений ОСОБА_5 тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1, свідки вказаного кримінального провадження проживають у місті Києві, докази на обґрунтування обвинувачення зібрані у місті Києві.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені у поданні доводи та вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Стаття 34 ч. 1 КПК України визначає вичерпний перелік підстав для передачі кримінального провадження на розгляд іншого суду, а також передбачає можливість у виняткових випадках передати кримінальне провадження з одного до іншого суду. При цьому, пункт 1 вказаної частини статті визначає, що кримінальне провадження передається на розгляд до іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що воно надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.

Відповідно до вимог ст. 32 ч. 1 КПК України якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення.

З копії обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 пред'явлене обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 149 ч. 1, 149 ч. 2 КК України, більш тяжким з яких є кримінальне правопорушення, передбачене ст. 149 ч. 2 КК України. Таким чином, відповідно до вимог ст. 32 ч. 1 КПК України вказане кримінальне провадження має здійснюватись судом, в межах територіальної юрисдикції якого було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ст. 149 ч. 2 КК України.

Так, з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 пред'явлене обвинувачення у вчиненні ним вербування та переміщення людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням уразливого стану особи, вчинені потворно, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ст. 149 ч. 2 КК України, потерпілою за яким є ОСОБА_7

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 149 КК України може здійснюватися у різних формах, однією з яких є вербування людини - дії, пов'язані із схилянням особи працювати чи давати послуги на певних умовах, як правило, за матеріальну винагороду. Склад вказаного злочину - формальний, і встановлення однієї із форм діяння достатньо для констатації його об'єктивної сторони.

З обвинувального акту вбачається, що першим місцем зустрічі ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_7, які попередньо обговорювали умови та деталі їх дій щодо роботи потерпілої у США за допомогою мережі інтернет, стала адреса проживання ОСОБА_7, а саме: АДРЕСА_3. З урахуванням того, що ОСОБА_7 зустрівшись із ОСОБА_5 погодилась на поїздку до аеропорту "Бориспіль" для її подальшого перельоту до США, злочин щодо неї вважається закінченим з моменту їх фактичної зустрічі.

Таким чином, вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 149 ч. 2 КК України, відбулося за адресою: АДРЕСА_3.

За таких обставин, подання в.о. заступника голови апеляційного суду підлягає задоволенню частково, а кримінальне провадження має бути направлене до Дніпровського районного суду міста Києва.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 32, 34 КПК України, колегія суддів

подання виконуючого обов'язки заступника голови Апеляційного суду Київської області задовольнити частково.

кримінальне провадження № 12014110000000176 щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, за ст.ст. 149 ч. 1, 149 ч. 2 КК України направити до Дніпровського районного суду міста Києва для розгляду по суті.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.