5-4913км06 Про вчинення службового підроблення документів (податкових накладних); приховування злочину - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженої ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 на постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення.

Вироком Артемівського районного суду м. Луганська від 25 червня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області від 18 жовтня 2005 року,

ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1 народження, не судиму,

за ст.ст. 28 ч. 2 - 366 ч. 2 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади строком на 2 роки,

за ст. 396 ч. 1 КК України (2341-14) на 1 рік позбавлення волі,

а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з веденням бухгалтерського обліку, строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) її звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 1 рік.

На відшкодування судових витрат з неї та ОСОБА_3 солідарно на користь НДЕКЦ УМВС України в Луганській області стягнуто 434 грн. 70 коп. - судові витрати за проведення експертиз.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_3, судові рішення щодо якого не оскаржено і на них не внесено касаційне подання прокурора.

ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона, фактично виконуючи обов'язки головного бухгалтера ТОВ ЕЦЕД "IНФОРМАЦIЯ_2", в період з липня 2003 р. по лютий 2004 р. за пропозицією директора ТОВ ЕЦЕД "IНФОРМАЦIЯ_2" ОСОБА_3, діючого з метою ухилення від сплати до бюджету коштів (ПДВ) за період із січня по лютий 2003 р. у сумі 136 198 грн., використовуючи надані ним незаповнені бланки з печаткою ПП "Максимо", склала завідомо неправдиві документи - податкові накладні за попередній період із січня по лютий 2003 р., особисто підписала їх від ПП "Максимо" і внесла відповідні дані у книгу отримання товарів (робіт, послуг) ТОВ ЕЦЕД "IНФОРМАЦIЯ_2" за вказаний період, після чого ОСОБА_3 надав ці документи у відділ державної виконавчої служби.

Крім того, ОСОБА_1, знаючи, що директор ТОВ ЕЦЕД "IНФОРМАЦIЯ_2" ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати до бюджету ПДВ за період з січня по лютий 2003 р. у сумі 136 198 грн., вчинила заздалегідь не обіцяне приховування цього злочину.

У касаційних скаргах засуджена ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2, зазначаючи, що ОСОБА_1 у ТОВ ЕЦЕД "IНФОРМАЦIЯ_2" не працювала і податкові накладні не складала і службовою особою не являлась, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що у справі допущено неповноту і однобічність досудового і судового слідства, просять скасувати постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення та закрити щодо неї справу за відсутністю у її діях складу злочину.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженої ОСОБА_1, яка підтримала доводи касаційної скарги, міркування прокурора, який вважав, що постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення підлягають зміні, з них слід виключити засудження її за ст. 396 ч. 1 КК України (2341-14) , та дії її зі ст.ст. 28 ч. 2 - 366 ч. 2 КК України (2341-14) слід перекваліфікувати на ст.ст. 27 ч. 5 - 366 ч. 2 КК України (2341-14) і встановити дольове, а не солідарне стягнення судових витрат, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги засудженої та її захисника підлягають частковому задоволенню.

Доводи у касаційних скаргах засудженої ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 не підробляла податкових накладних і винність її у цьому не доведена, є необгрунтованими.

Ці їх твердження були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій і спростовані наведеними у їх судових рішеннях доказами.

Зокрема, до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у підробленні документів суд дійшов на підставі показань самого засудженої, яка на досудовому слідстві у своїх перших показаннях не заперечувала, що з липня 2003 р. по лютий 2004 р. допомагала ОСОБА_3 у складенні окремих бухгалтерських документів.

Засуджений ОСОБА_3 на досудовому слідстві також підтвердив, що ОСОБА_1 на його прохання склала податкові накладні від ПП "Максимо" за попередній період із січня по лютий 2003 р.

Ці їх показання узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що при перевірці діяльності ТОВ ЕЦЕД "IНФОРМАЦIЯ_2" була присутня і ОСОБА_1, та об'єктивно підтверджуються висновком почеркознавчої експертизи, з якого убачається, що частина податкових накладних написані ОСОБА_1, а також складеними нею документами ПП "Максимо".

Зазначені у касаційних скаргах засудженої ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_2 доводи про неповноту досудового і судового слідства та неправильну оцінку доказів у справі, про проявлену у зв'язку з цим необ'єктивність, стосуються перегляду касаційним судом фактичних обставин справи з підстав, зазначених у ст.ст. 368, 369 КПК України (1001-05) .

Разом із тим, касаційний суд переглядати їх не вправі, оскільки законом передбачено, що відповідно до вимог ст. 398 КПК України (1001-05) , підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є: істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

За таких обставин винність ОСОБА_1 у вчинені підроблення зазначених документів повністю доведена.

Разом із тим, суд дійшов безпідставного висновку про те, що ОСОБА_1 на час вчинення підроблення була службовою особою.

Відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України (2341-14) службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.

Разом із тим, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зазначених функцій не виконувала, з нею трудова угода не оформлялась і вона лише допомагала ОСОБА_3 складати окремі документи, виконуючи його разові доручення.

Суд навіть засумнівався, які ж посади їй позбавити обіймати - в резолютивній частині вироку при призначенні покарання за ст.ст. 28 ч. 2 - 366 ч. 2 КК України (2341-14) зазначив обіймати керівні посади, а при призначенні покарання за ст. 70 КК України (2341-14) - обіймати посади, пов'язані з веденням бухгалтерського обліку.

За таких обставин дії ОСОБА_1 за ст.ст. 28 ч. 2 - 366 ч. 2КК України (2341-14) кваліфіковано неправильно.

Оскільки ОСОБА_1, з метою допомогти ОСОБА_3 ухилитись від слати податків для цього сприяла службовій особі у вчиненні службового підроблення, вона має нести відповідальність за співучасть у злочині , передбаченому ст. 366 ч. 2 КК України (2341-14) у формі пособництва(ст. 27 ч. 5 КК України (2341-14) ).

Дії ОСОБА_1 при цьому за ст. 396 ч. 1 КК України (2341-14) як заздалегідь не обіцяне приховування злочину кваліфіковано необгрунтовано, ця стаття є лишньою.

Тому постановлені у справі судові рішення підлягають зміні, дії ОСОБА_1 - перекваліфікації зі ст.ст. 28 ч. 2 - 366 ч. 2 КК України (2341-14) на ст.ст. 27 ч. 5 - 366 ч. 2 КК України (2341-14) , а в частині засудження її за ст. 396 ч. 1 КК України (2341-14) вони підлягають скасуванню і справа закриттю.

Покарання ОСОБА_1 за ст.ст. 27 ч. 5 - 366 ч. 2 КК України (2341-14) слід визначити з урахуванням вимог ст. 65 КК України (2341-14) - зазначених у вироку обставин, які впливають на ступінь її відповідальності, та її особи, а оскільки вона не являлась службовою особою, застосувавши до неї ст. 69 КК України (2341-14) , без позбавлення права обіймати керівні посади чи посади, пов'язані з веденням бухгалтерського обліку.

Неправильно вирішено у справі і питання стягнення у солідарному порядку судових витрат за проведення експертиз.

Як убачається зі змісту ст. 93 КПК України (1001-05) , при визнанні підсудного винним суд постановляє стягнути з нього судові витрати.

В тому разі, якщо винними буде визнано декілька осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стягнені витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених.

Тобто йдеться про стягнення витрат із засуджених не солідарно, а в долях.

Оскільки судові витрати у справі стягнуто із засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно, постановлені судові рішення в цій частині щодо ОСОБА_1 та в порядку ст. 395 КПК України (1001-05) щодо ОСОБА_3 підлягають зміні.

З урахуванням ступеня вини та майнового стану засуджених підлягає стягненню на користь НДЕКЦ УМВС України в Луганській області з ОСОБА_1 144 грн. 90 коп., а з ОСОБА_3 - 289 грн. 80 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційні скарги засудженої ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 частково задовольнити.

Вирок Артемівського районного суду м. Луганська від 25 червня 2005 року, та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області від 18 жовтня 2005 року в частині засудження ОСОБА_1 за ст. 396 ч. 1 КК України (2341-14) скасувати і справу в цій частині закрити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 зі ст.ст. 28 ч. 2 - 366 ч. 2 КК на ст. 27 ч. 5 - 366 ч. 2 КК України (2341-14) і визначити їй за цим законом із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) 2 роки позбавлення волі без позбавлення права обіймати керівні посади чи посади, пов'язані з веденням бухгалтерського обліку, та на підставі ст. 75 КК України (2341-14) вважати її звільненою від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 1 рік з покладенням на неї обов'язків, визначених вироком суду.

Ці ж судові рішення в частині стягнення судових витрат щодо ОСОБА_1 та в порядку ст. 395 КПК України (1001-05) щодо ОСОБА_3 змінити.

Стягнути на користь НДЕКЦ УМВС України в Луганській області з ОСОБА_1 144 грн. 90 коп., а з ОСОБА_3 - 289 грн. 80 коп. - судові витрати за проведення експертиз.