5-4439к06 Про розбій вчинений організованою групою, осіб - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Луганської області, касаційними скаргами засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_7, захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_9 на вирок Апеляційного суду Луганської області від 24 березня 2006 року, яким засуджено:

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

громадянина України, раніше не судимого,

- за ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 9 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) на 10 років позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю;

- за ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю цих злочинів ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

За обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України (2341-14) , ОСОБА_6 виправдано.

IНФОРМАЦIЯ_2 народження,

громадянина України, раніше не судимого,

- за ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

За обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п.п.1, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) , ОСОБА_7 виправдано за недоведеністю участі у вчиненні злочинів.

IНФОРМАЦIЯ_3 народження

громадянина України, раніше не судимого,

- за ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) , із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) , на 4 років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 262 КК України (2341-14) , із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) , на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю цих злочинів ОСОБА_10 призначено остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі.

IНФОРМАЦIЯ_4 народження,

громадянина України, раніше не судимого,

- за ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) , із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) , на 4 років позбавлення волі.

За обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) , ОСОБА_11 виправдано за недоведеністю участі у вчиненні злочину.

Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в солідарному порядку на користь:

- НIЕКЦ УМВС України в Луганській області відповідно 625 грн. 85 коп., 316 грн. 23 коп., 314 грн. 33 коп. та 1287 грн. 16 коп.;

- на користь СТОВ "Авіс" 82236 грн.

- на користь лікарні УМВС України в Луганській області по 200 грн. 49 коп. з кожного;

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь 9-ї міської лікарні м. Луганська 416 грн. 22 коп.

Згідно з вироком, 12 травня 2003 року, приблизно о 12-й год. 35 хв., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10та ОСОБА_11, за попередньою змовою між собою, діючи згідно розробленого ними плану та розподілених ролей, озброївшись двоствольною мисливською рушницею 20 калібру, яку взяв з собою ОСОБА_7, та пістолетом "ПМ", якого шляхом зловживання своїм службовим становищем взяв за місцем роботи ОСОБА_10, а також 8 набоїв до нього, приготованих ним раніше, вчинили розбійний напад на касира ОСОБА_12 та охоронця ОСОБА_13 біля приміщення філіалу "Укркомунбанку", що знаходиться в будинку № 6 на вул. Гагарина в сел. Фабричному Лутугинського району Луганської області, під час якого заволоділи грошима СТОВ "Авіс" в особливо великому розмірі в сумі 82236 грн., заподіявши ОСОБА_13, який намагався вчинити їм опір, легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Безпосередньо під час розбійного нападу пістолет "ПМ", споряджений набоями, знаходився у ОСОБА_6а, а рушниця у ОСОБА_7.

Після заволодіння грошима товариства ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10та ОСОБА_11 на автомобілі ВАЗ-21013, на якому прибули до місця події, поїхали. При виїзді із селища їх почав переслідувати автомобіль ВАЗ-21099 під керуванням працівника СТОВ "Авіс" ОСОБА_14, в якому знаходилися інші працівники товариства - ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17.

Намагаючись уникнути переслідування, спочатку ОСОБА_11, а потім ОСОБА_7 почергово зробили кілька пострілів із рушниці в повітря. В районі селища Тельмана м. Луганська автомобіль переслідування відстав, а ОСОБА_10, вирішивши що вони втекли від переслідування, зупинив автомобіля напроти АДРЕСА_2, після чого із нього вийшли ОСОБА_6 із пістолетом "ПМ" та ОСОБА_7 з рушницею і стали спостерігати за поворотом дороги, що знаходився на відстані близько 4 метрів від них.

Через кілька хвилин із-за повороту виїхав автомобіль ВАЗ-21099 з ОСОБА_14, ОСОБА_15им, ОСОБА_16им та ОСОБА_17ом.

ОСОБА_6, з метою приховати розбійний напад, діючи з умислом на умисне вбивство двох і більше осіб, відкрив прицільну стрільбу із пістолета "ПМ" по автомобілю ВАЗ-21099 та особам, які знаходилися в ньому, зробивши вісім пострілів, сім із яких попали в автомобіль, поранивши при цьому ОСОБА_14 і заподіявши йому тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді сліпого вогнепального поранення правого стегна з наявністю кулі та наскрізного вогнепального поранення правої кісті з переломом п'ятої п'ястної кістки, та легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров"я у виді підкірного поранення тилу лівої стопи.

Проте свій умисел до кінця ОСОБА_6 не довів з причин, що не залежали від його волі, бо ОСОБА_14 збільшив швидкість, об'їхав автомобіля нападників і зупинився через двісті метрів від них із-за заподіяного поранення, а ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 пригнулися до підлоги автомобіля. ОСОБА_6, побачивши, що автомобіль переслідування зупинився і з нього ніхто не виходить, вважав, що виконав усі дії, спрямовані на умисне вбивство двох і більше осіб, сів в автомобіль і разом з іншими співучасниками розбою з місця події зникли.

ОСОБА_10, не маючи дозволу на носіння та передачу вогнепальної зброї і боєприпасів, 12 травня 2003 року, приблизно о 10-й год. в м.Луганську передав ОСОБА_6у пістолет "ПМ" і вісім набоїв до нього, які той використав при вчиненні вказаних вище злочинів.

Крім того, ОСОБА_10, без передбаченого законом дозволу, незаконно придав і зберігав до 5 травня 2005 року в приміщеннях гаражів НОМЕР_1 кооперативу "Луганський" в м. Луганську 18 спортивно-мисливських набоїв калібру 5,6 мм, 11 набоїв до пістолета "Токарева" калібру 7,62 мм, 305 патронів до пістолета "Макарова" і "Стечкіна" калібру 9 мм, гранату РГД-5 та три електродетонатора.

У касаційному поданні заступника прокурора Луганської області поставлено питання про скасування вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_6а, ОСОБА_7, ОСОБА_10 і ОСОБА_11а та направлення справи щодо них на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам, а також невідповідністю призначеного засудженим покарання. При цьому прокурор посилається на те, що суд безпідставно виключив з обвинувачення вчинення засудженими злочину у складі організованної злочинної групи. Крім того вважає покарання, призначене ОСОБА_10 і ОСОБА_11у із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) , несправедливим внаслідок м'якості.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_6просить вирок щодо нього скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, суперечливість показань потерпілого ОСОБА_13 і ОСОБА_15ої, неправдивість показань ОСОБА_10 і ОСОБА_11а щодо його участі у вчинені розбою та те, що на місці вчинення злочину він не був, бо з ранку знаходився на роботі;

- засуджений ОСОБА_7 просить вирок змінити, перекваліфікувати його дії зі ст. 187 ч. 4 КК України (2341-14) на ст. 396 КК України (2341-14) , посилаючись на те, що у вчинені злочину його обмовили ОСОБА_10і ОСОБА_11, показання свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_18 взагалі не відповідають дійсності, показання свідка ОСОБА_19 не можуть бути доказом, оскільки він узнав про вчинення злочину від інших осіб, з якими знаходився у камері. Засуджений посилається також на те, що суд безпідставно залишив без уваги його алібі про те, що під час вчинення злочину він знаходився за межами населеного пункту, де було вчинено злочин;

- захисник ОСОБА_3 просить вирок щодо засуджених ОСОБА_6а та ОСОБА_7 скасувати, посилаючись на однобічність та неповноту досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, не навівши жодного доводу на обгрунтування зазначених доводів.

У додаткових доводах до своїх касаційних скарг захисник ОСОБА_3 вказує на відсутність у справі прямих доказів винності засуджених ОСОБА_6а і ОСОБА_7, сумнівність показань свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_18, суперечливість показань ОСОБА_10 і ОСОБА_11а щодо розподілу грошей та причетність до злочину інших осіб. Крім того захисник вважає, що судом належно не перевірено алібі ОСОБА_7 про те, що під час вчинення злочину він був на дні народження родички дружини засудженого.

- захисник ОСОБА_20 просить вирок щодо засудженого ОСОБА_7 скасувати, постановити новий вирок, яким виправдати його з посиланням на те, що висновки суду обгрунтовані доказами свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_18, з якими ОСОБА_7 незаконно утримувався в IТУ, але які не допитувалися у суді, ОСОБА_10 і ОСОБА_11а, які обмовили його у вчинені злочинів. Крім того захисник посилається на те, що судом не перевірене алібі ОСОБА_7 про те, що він під час вчинення злочину він був на дні народження бабусі його дружини, проживаючої поза межами місця вчинення злочину.

Захисник ОСОБА_5 заперечує проти задоволення касаційного подання щодо засудженого ОСОБА_10 як щодо фактичних обставин, так і щодо м"якості призначеного покарання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, але заперечував проти задоволення касаційних скарг засуджених та захисників, пояснення засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_7, захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтримали доводи касаційних скарг, захисника ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення касаційного подання щодо засудженого ОСОБА_10, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання і касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційне подання та касаційній скарги задоволенню не підлягають.

Висновки суду про винність засуджених ОСОБА_6а, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_11а у вчиненні злочинів за обставин, встановлених судом та викладених у вироку, обгрунтовані доказами, ретельно дослідженими у судовому засіданні доказами та отримали належну оцінку.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що на підставі досліджених доказів суд дійшов до безумовно обгрунтованого висновку про те, що о 12 год. 35 хв. 12 травня 2003 року на працівника СТОВ "Авіс" ОСОБА_12 та супроводжуючи її міліціонера ОСОБА_13, які несли для здачі у банк гроші товариства у сумі 82236 грн., із демонстрацією зброї було вчинено розбійний напад групою осіб, поєднаний із заволодінням зазначених грошей та заподіяння потерпілому ОСОБА_13 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом його здоров'я. Крім того в процесі переслідування машини злочинців чотирма працівниками цього товариства, їхню машину було обстріляно одним із учасників цього розбійного нападу із пістолета і з восьми пострілів сім куль попали в машину при цьому трьома кулями потерпілому ОСОБА_14 були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

З показань засуджених у цій же справі ОСОБА_10 та ОСОБА_11а під час досудового слідства та у судовому засіданні вбачається, що зазначений розбійний напад було вчинено за їх участю та участю ОСОБА_6а та ОСОБА_7. В машину переслідування із пістолета переданого ОСОБА_10м стріляв засуджений ОСОБА_6.

Таким чином з аналізу показань ОСОБА_10 і ОСОБА_11а видно, що суд правильно встановив фактичні обставини справи та участь у вчинен ні інкримінованих злочинів усіх засуджених, у тому числі ОСОБА_6а та ОСОБА_7.

Перевіривши показання ОСОБА_10 і ОСОБА_11а під час досудового слідства та судового розгляду справи, колегія суддів, як і суд першої інстанції дійшла висновку, що ці особи давали логічні та послідовні показання, які об'єктивно узгоджуються між собою та підтверджуються іншими наведеними у вироку доказами, і зокрема, показаннями потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та інших, свідків ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 та інших, довідкою та фінансовою відомістю про кількість викрадених грошей, даними протоколів огляду місця події, виїмки кулі під час хірургічної операції ОСОБА_14, висновками судово-медичних та судово-балістичних експертиз, а також іншими наведеними у вироку доказами.

Таким чином, доводи касаційних скарг ОСОБА_6а і ОСОБА_7 про їх непричетність до вчинених злочинів спростовуються не тільки показаннями ОСОБА_10 і ОСОБА_11а, а й зазначеними вище доказами, об'єктивність оцінки яких судом першої інстанції жодних сумнівів у касаційного суду не викликає.

Тому доводи касаційних скарг про те, що ОСОБА_10і ОСОБА_11 обмовили ОСОБА_6а і ОСОБА_7 у вчиненні злочинів обгрунтовано визнані судом безпідставними. Таку оцінку суду колегія суддів вважає правильною, оскільки даних про наявність у ОСОБА_10 і ОСОБА_11а обгрунтованих підстав для обмови ОСОБА_6а і ОСОБА_7 у вчиненні злочинів в матеріалах немає, а ті що зазначили самі засуджені та їх захисники під час судового розгляду справи та у касаційному суді не можуть бути серйозною підставою для обмови. До такого висновку колегія суддів дійшла і тому, що усі засуджені, як це видно із матеріалів справи, тривалий час працювали у одному й тому ж підрозділі правоохоронного органу, підтримували між собою дружні стосунки як у службових, так і не у службовий час, у тому числі після вчинення злочину, а тому підстав для обмови у них не було.

Безпідставні також доводи касаційних скарг про те, що органами досудового слідства та судом залишилися неперевірені алібі ОСОБА_7 та ОСОБА_6а, яке на їх думку, свідчить про неможливість участі у вчинених злочинах. Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції ці доводи ретельно перевірені і обгрунтовано визнані такими, що суперечать фактичним обставинам справи.

Враховуючи кількість пострілів зроблених ОСОБА_6им із пістолета в автомобіль переслідування, попадання семи куль в автомобіль, поранення потерпілого ОСОБА_14 не менше ніж трьома кулями, суд дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_6 діяв з прямим умислом на позбавлення життя чотирьох потерпілих з метою приховання вчиненого ними розбійного нападу.

З доводами прокурора про необгрунтоване виключення із обвинувачення засуджених обтяжуючої обставини - вчинення злочину у складі організованої злочинної групи, колегія суддів не може погодитися з мотивів наведених у вироку.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини вчинення усіма засудженими злочинів, а їхні дії вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) . Правильно також судом кваліфіковані і дії ОСОБА_6а за ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 9 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) .

Що ж стосується доводів касаційних скарг про те, що розгляд справи супроводжувався істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, то колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки таких порушень у касаційних скаргах не наведеного, а ті що зазначені, не є істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, що тягнуть безумовне скасування вироку. Зокрема показання свідків ОСОБА_19, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 є похідними від розповідей ОСОБА_7, але такими, що узгоджуються із показаннями ОСОБА_10 і ОСОБА_11а та іншими наведеними у вироку доказами. Тому підстав вважати показання цих свідків неправдивими у суду першої інстанції не було. Та обставина, що ці свідки не допитувалися у судовому засіданні, не свідчить про порушення вимог КПК (1001-05) , оскільки їх показання були оголошені судом в порядку ст. 306 КПК України (1001-05) та отримали належну оцінку у вироку, бо причину ї неявки суд обгрунтовано визнав поважною.

Покарання засудженим ОСОБА_6у і ОСОБА_7 призначено судом відповідно до вимог ст. 65 КК України (2341-14) з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів та даних про їх особи.

Покарання засудженим ОСОБА_10 та ОСОБА_11у також призначено судом відповідно до вимог зазначеного вище закону та застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) через наявність у них ряду обставин, що пом'якшують покарання. Тому підстав вважати призначене засудженим ОСОБА_10 і ОСОБА_11у покарання несправедливим внаслідок м'якості у колегії суддів немає.

На підставі наведеного, керуючись статей 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

касаційне подання заступника прокурора Луганської області, касаційні скарги засуджених ОСОБА_8 і ОСОБА_7, захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Луганської області від 24 березня 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - без зміни.