5-5789км06 Про внесення завідомо неправдивих відомостей в декларацію про прибуток - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 березня 2005 року.

Вказаним вироком

IНФОРМАЦIЯ_1,

раніше несудиму,-

за ч. 2 ст. 366 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади бухгалтера строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком 1 рік (до основного покарання).

Звільнено ОСОБА_1 від призначеного покарання на підставі п."б" ст.1, ст.ст.9,13 Закону України "Про амністію" від 12 серпня 2003 року.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово -бухгалтерської експертизи в сумі 2500грн.

Ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Тернопільської області від 20 липня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона, працюючи головним бухгалтером ПП "Хозпек" та будучи службовою особою, 10 жовтня 2002 року підписала та подала в Державну податкову адміністрацію м. Тернополя декларацію про прибуток ПП "Хозпек" за 3-й квартал 2002 року, де у всіх графах внесла завідомо неправдиві відомості про відсутність фінансово-господарської діяльності підприємства у той час, коли повинна була зазначити та внести суму податку на прибуток, що підлягав сплаті до державного бюджету - 14717грн.66 коп.

20 серпня 2002 року ОСОБА_1 підписала та подала ДПА м. Тернополя декларацію з податку на додану вартість ПП "Хозпек" за липень 2002 року, в яку внесла неправдиві відомості, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 540грн.07коп.

20 вересня 2002 року ОСОБА_1 підписала та подала ДПА м. Тернополя декларацію з податку на додану вартість ПП "Хозпек" за серпень 2002 року, до якої внесла неправдиві відомості, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 1885грн.08коп.

21 жовтня 2002 року ОСОБА_1 підписала та подала ДПА м. Тернополя декларацію з податку на додану вартість ПП "Хозпек" за вересень 2002 року, що містила неправдиві відомості, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 385грн.01коп.

20 січня 2003 року ОСОБА_1 підписала та подала ДПА м. Тернополя декларацію з податку на додану вартість ПП "Хозпек" за 4-й квартал 2002року, до якої внесла неправдиві відомості, що призвело до заниження податкового зобов'язання за 4-й квартал 2002 року в сумі 2998грн. 95коп.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувалась за ч.1 ст. 212 КК України (2341-14) . Постановою Тернопільського місьрайонного суду від 30 березня 2005 року за клопотанням ОСОБА_1 кримінальну справу в цій частині закрито у зв'язку з закінченнням строків давності. Зазначене судове рішення не оскаржується.

У касаційній скарзі засуджена, посилаючись на неповноту та однобічність досудового та судового слідства, на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а також на порушення кримінально-процесуального закону, що призвело до її безпідставного засудження, просить скасувати постановлені у справі судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги засудженої слід відмовити.

Як встановлено перевіркою матеріалів справи, висновки про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй злочинних дій суд зробив на підставі досліджених в судовому засіданні і детально викладених у вироку доказів.

Зокрема, такими доказами є показання свідка ОСОБА_2, згідно з якими ним, як ревізором-інспектором ДПА в ході комплексної перевірки у ПП "Хозпек", були виявлені факти ухилення від сплати податків, щодо чого було складено відповідний акт, а саме : ПП "Хозпек" 20.07.2002 року було безоплатно отримано від сільгоспкооперативу ім.Косовського товарно-матеріальні цінності, які у 3-му кварталі були реалізовані на суму 23335 грн.88коп., проте вказані операції не були відображені у податкових деклараціях і тим самим податкові зобов'язання було занижено на 14717 грн.66 коп. Декларації про податок на додану вартість за липень-грудень 2002 року не містили відомостей щодо обсягу і вартості реалізованої за цей період продукції на загальну суму 52468грн.06коп., внаслідок чого податкові зобов'язання було занижено на загальну суму 8744грн.58коп. Зустрічними перевірками на підприємствах, якими була придбана продукція у ПП "Хозпек", проведення цих операцій підтвердились.

Крім того, з показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 вбачається, що вони як посадові особи своїх підприємств здійснювали у 3-му кварталі 2002 року закупки у ПП "Хозпек".

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні нею злочинних дій підтверджуються також показаннями свідка ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, протоколами очних ставок, даними акту "Про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ПП "Хозпек", даними, що містяться у бухгалтерських документах ПП "Хозпек", висновку судово- бухгалтерської експертизи.

Згідно з власними показаннями ОСОБА_1 у судовому засіда нні вона підтвердила, що дійсно виписувала накладну на безоплатне отримання ПП "Хозпек" майна, яке знаходилось на балансі в кооперативі IНФОРМАЦIЯ_2

Безпідставними є посилання у скарзі засудженої на те, що висновки про те, що вона отримувала товарно-матеріальні цінності на суму 41367,90грн. - неправомірні, оскільки вона не працювала на той час у кооперативі IНФОРМАЦIЯ_2.

Викладені в судових рішеннях першої та апеляційної інстанцій мотиви про визнання безпідставними доводів засудженої щодо недоведеності її вини у вчиненні злочину, аналогічні викладеним у касаційній скарзі, колегія суддів знаходить такими, що відповідають матеріалам справи.

Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обгрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засудженої, не допущено.