5-4915км06 Про службову недбалість, що спричинило тяжкі наслідки (опис та продаж в рахунок стягнення податкової заборгованості залізничної колії і комплектуючих матеріалів - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення.

Вироком Суворовського районного суду від 18 жовтня 2005 року

ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1 (помилково зазначено 1962)

року народження, не судиму,

засуджено за ст. 367 ч. 2 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій державного службовця та представника влади строком на 1 рік і на підставі пп. "б", "г" ст. 1 Закону України від 31 травня 2005 року "Про амністію" її звільнено від відбування покарання .

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 31 січня 2006 року цей вирок змінено, у строк відбування покарання ОСОБА_1 зараховано час знаходження її під вартою.

ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона, працюючи головним державним ревізором-інспектором відділу стягнення податкової заборгованості ДПI Цюрупинського району і податковим керуючим ВАТ "Цюрупинський райагрохім", являючись посадовою особою та працівником правоохоронних органів, 5 серпня 2004 року не з'ясувавши, кому належить ділянка залізниці на станції Раденськ, описала і продала в рахунок стягнення податкової заборгованості ВАТ "Цюрупинський райагрохім" залізничну колію і комплектуючі матеріали, що знаходилися на балансі Херсонської дистанції шляху Одеської залізниці, чим вчинила службову недбалість, що потягло тяжкі наслідки у виді незаконного демонтажу і реалізації вказаної ділянки залізниці та спричинило шкоду на суму 70003 грн. 90 коп.

У касаційному поданні прокурор, зазначаючи, що у справі допущено істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, приводячи при цьому доводи, що місцевий суд у формулюванні засудженій обвинувачення, визнаного доведеним, не зазначив розмір збитків, а апеляційний суд не дав відповіді на всі доводи апеляції ОСОБА_1, що до останньої необгрунтовано застосовано амністію, ставить питання про скасування зазначених судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який частково підтримав доводи касаційного подання і просив скасувати постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення з підстав неправильного застосування до неї амністії, пояснення засудженої ОСОБА_1, яка просила скасувати постановлені щодо неї судові рішення з тих підстав, що її засуджено необгрунтовано, і закрити щодо неї справу за відсутністю в її діях складу злочину, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає.

Доводи у касаційному поданні прокурора про скасування постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень з підстав істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону при складанні вироку та ухвали судів є безпідставними.

Так, відповідно до вимог ст. 370 КПК України (1001-05) , істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок чи постанову.

Вирок (постанову) в усякому разі належить скасувати, якщо:

1) за наявності підстав для закриття справи її не було закрито;

2) вирок винесено незаконним складом суду;

3) порушено право обвинуваченого на захист;

4) порушено право обвинуваченого користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача;

5) розслідування справи провадила особа, яка підлягала відводу;

6) справу розглянуто у відсутності підсудного, за винятком випадку, передбаченого частиною другою статті 262 цього Кодексу;

7) порушено правила підсудності;

8) порушено таємницю наради суддів;

9) вирок (постанову) не підписано будь-ким із суддів;

10) у справі відсутній протокол судового засідання або перебіг судового процесу у передбачених цим Кодексом випадках не фіксувався технічними засобами;

11) порушено вимоги статей цього Кодексу про обов'язковість пред'явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення;

12) обвинувальний висновок не затверджений прокурором чи він не був вручений обвинуваченому;

13) порушено вимоги статей цього Кодексу, які встановлюють незмінність складу суду, надання підсудному права виступити в дебатах і з останнім словом.

Разом із тим, зазначених обставин для скасування вироку та ухвали прокурор у поданні не навів.

Як убачається з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд зазначив у вироку кваліфікуючу ознаку ст. 367 ч. 2 КК України (2341-14) - тяжкі наслідки. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в своїй ухвалі зазначила, що такими наслідками є спричинення Херсонській дистанції шляху Одеської залізниці матеріальної шкоди на суму 70 003 грн. 90 коп. У зазначеній ухвалі дані відповіді й на доводи апеляції засудженої, яка в касаційному порядку постановлені щодо неї судові рішення не оскаржила.

Оскільки ОСОБА_1 на момент постановлення вироку мала неповнолітню дитину і їй виповнилось 50 років, на підставі ст. 1 пп. "б", "г" Закону України від 31 травня 2005 року "Про амністію" (2591-15) її звільнено від відбування покарання обгрунтовано.

Те, що ОСОБА_1 заперечувала в суді застосування до неї амністії пов'язано з іі позицією, оскільки вона вважала себе невинуватою, і суд, довівши її винність, застосував щодо неї амністію і обгрунтовано звільнив від відбування покарання, чого вона в апеляції не оскаржила.

За таких обставин підстав вважати, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон чи істотно порушено вимоги кримінально-процесуального закону колегія суддів не знаходить.