5-5680км06 Про умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення - Текст документа

розглянула в судовому засіданні 26 жовтня 2006 року у м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1. та його захисника ОСОБА_2 на постановлені щодо ОСОБА_1. судові рішення.

Вироком Устинівського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 15 березня 2006 року, -

ОСОБА_1, громадянина України,

не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України (2341-14) на 7 років 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 18 серпня 2004 року близько 19-ої години, перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, у ході сварки, яка раптово виникла на грунті особистих неприязних стосунків, умисно завдав ОСОБА_4, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, удар кулаком в обличчя, від якого той упав на землю і вдарився головою об цоколь будинку. Після цього ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_4 і умисно завдав йому два удари ногою по тулубу, в область грудної клітини та живота, заподіявши при цьому потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть ОСОБА_4.

У касаційній скарзі засуджений та його захисник, посилаючись на істотне порушення судами першої та апеляційної інстанцій кримінально-процесуального закону, вказуючи на неповноту, однобічність та необ'єктивність досудового та судового слідства, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та оспорюючи правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, просять судові рішення щодо нього скасувати, а справу закрити.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарг слід відмовити.

Висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинних дій суд обгрунтував дослідженими у судовому засіданні доказами, у тому числі показаннями свідка ОСОБА_5, даними протоколів огляду місця події та відтворення обстановки та обставин події, даними, встановленими судово-медичною експертизою, та показаннями самого ОСОБА_1.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнавав, стверджуючи, що заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_4 лише з метою захистити себе від посягань останнього на своє життя та здоров'я, оскільки ОСОБА_4 намагався вдарити його і висловлював погрози на його адресу.

Однак із показань свідка ОСОБА_5, які він давав у судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_4 ніякої загрози для ОСОБА_1 не представляв, і останній міг уникнути сварки та нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, проте ОСОБА_1 завдав ОСОБА_4 удар кулаком в обличчя та два удари ногою по тулубу, в область грудної клітини та живота.

ОСОБА_1 на стадії досудового слідства теж, по суті, визнавав, що умисно заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_4, оскільки перебував з ним у неприязнених стосунках (а.с. 27зв., 98 зв.).

Iз висновку експерта НОМЕР_1 вбачається, що ушкодження на тілі ОСОБА_4 знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю потерпілого та виникли у строк і за обставин, указаних у протоколах відтворення обстановки та обставин події з підозрюваним ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_5 (а.с. 126-128).

Посилання у касаційній скарзі ОСОБА_1 на те, що він завдав удари ОСОБА_4, перебуваючи у стані необхідної оборони, є аналогічними за їх змістом його твердженням у судовому засіданні, які ретельно перевірялися судом і були визнані необгрунтованими.

Що стосується доводів у скаргах ОСОБА_1 та його захисника про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, то такого ж змісту доводи, які були викладені ними в апеляції, перевірялися апеляційним судом і були визнані безпідставними.

Правильність юридичної оцінки дій ОСОБА_1 сумнівів не викликає.

Посилання у касаційній скарзі захисника ОСОБА_2 на те, що апеляційний суд розглянув кримінальну справу щодо ОСОБА_1, не викликавши у судове засідання засудженого, хоча останній звертався з відповідним клопотанням, є необгрунтованим. Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 своєчасно направлялося повідомлення про день розгляду справи в апеляційному суді (а.с. 201, 203), і у справі відсутні дані про те, що засуджений звертався до суду з таким клопотанням.

Перевіркою матеріалів справи не виявлено порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний і обгрунтований вирок.

Отже, передбачених законом підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) осіб не вбачається.