Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Коновалова В.М.,

суддів

Лавренюка М.Ю., Жука В.Г.,

за участю прокурора

Кривов'яза Я.I.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Донецької області від 26 травня 2006 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

неодноразово судимого, останнього разу

3.10.1997 року за ч. 1 ст. 101 КК України (2341-14)

на 7 років позбавлення волі, звільненого

25.05.2004 р.,

за ч. 2 п.п. 10, 12 ст. 115 КК України (2341-14) на 15 років позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 152 КК України (2341-14) на 10 років позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 152 КК України (2341-14) на 12 років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 153 КК України (2341-14) на 7 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно призначено 15 років позбавлення волі,

і

ОСОБА_2,

не судимого,

за ч. 2 п.п. 10, 12 ст. 115 КК України (2341-14) на 15 років позбавлення волі,

за ч. 3 ст. 152 КК України (2341-14) на 10 років позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 152 КК України (2341-14) на 12 років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 153 КК України (2341-14) на 7 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно призначено 15 років позбавлення волі.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджені за вчинення злочинів, за таких обставин.

17 жовтня 2005 року близько 20 години ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розпиваючи спиртні напої у підвалі будинку АДРЕСА_1 разом із потерпілою на ім'я ОСОБА_3, особа якої не встановлена слідством, домовились згвалтувати останню. З цією метою, застосовуючи насильство, зняли з неї одяг та ОСОБА_1 вчинив з нею статевий акт, а потім, наносячи потерпілій удари кулаками по обличчю, почергово неодноразово вчинили її згвалтування, та задовольнили з нею статеву пристрасть неприродним способом.

Після цього, потерпілу перевели у підвал будинку АДРЕСА_2, де ОСОБА_2 повторно вчинив з нею насильницький статевий акт та разом із ОСОБА_1 побили її руками і ногами, а ОСОБА_2 ще й пляшкою по голові, заподіявши легкі тілесні ушкодження.

Коли потерпіла заявила, що звернеться до міліції, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перевели її до лісополоси, що по проспекту Iлліча, домовившись про вбивство останньої. Використовуючи те, що потерпіла не могла чинити опір у зв'язку із заподіяними їй тілесними ушкодженнями, ОСОБА_1 вчинив з нею насильницький статевий акт, а ОСОБА_2 - задовольнив статеву пристрасть неприродним способом, а потім, з метою позбавлення життя, ОСОБА_1 увів потерпілій в анальний отвір дерев'яну палицю, а ОСОБА_2 просунув її дальше, чим заподіяли потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, від яких сталася її смерть на місці події.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок апеляційного суду внаслідок неправильного застосування кримінального закону, та направити кримінальну справу на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що судом безпідставно виключено із кваліфікації злочинних дій ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ч. 3 ст. 153 КК України (2341-14) .

Засуджений ОСОБА_1, у касаційній скарзі зазначає, що злочинів, за які його засуджено, він не вчиняв, показання на досудовому слідстві давав під тиском працівників міліції.

Вважає, що вирок підлягає скасуванню через неповноту досудового та судового слідства, а справу необхідно направити на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання та заперечував проти касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання та касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновки суду щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, грунтуються на сукупності зібраних у справі доказів.

Доводи в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 про те, що на досудовому слідстві він давав показання під тиском працівників міліції, а вирок постановлено тільки на його показаннях, здобутих незаконним шляхом, є безпідставними.

Як встановлено перевіркою матеріалів кримінальної справи, досудове слідство і судовий розгляд у справі проведені із дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, а викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні і наведеними у вироку доказами.

Зокрема, його винність підтверджується особистими показаннями в стадії досудового слідства, матеріалами огляду місця події, даними висновків судово-медичної, судово- цитологічної експертиз, показаннями свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5.

Суд обгрунтовано послався на показання засуджених, котрі вони давали на досудовому слідстві, в яких вони детально пояснювали про обставини вчинення вказаних злочинів щодо потерпілої на ім'я ОСОБА_3, розкривали роль кожного із них, викриваючи один одного у злочинній діяльності. При цьому, засуджені вказували на деталі, які могли бути відомі тільки особам причетним до даних злочинів.

Твердження засудженого у касаційній скарзі про те, що при проведенні досудового слідства до нього застосовувалися незаконні методи слідства, безпідставні. Аналогічні пояснення засудженого в судовому засіданні були всебічно перевірені і обгрунтовано визнані такими, що не відповідають дійсності. Тому підстав для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_1, немає.

Щодо касаційного подання прокурора, то колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню, у частині виключення із обвинувачення кваліфікацію дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 153 КК України (2341-14) , оскільки зазначена стаття передбачає кримінальну відповідальність за насильницьке задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, що спричинило особливо тяжкі наслідки.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення. Касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Вирок апеляційного суду Донецької області від 26 травня 2006 року щодо засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у частині виключення із обвинувачення кваліфікацію їх дій за ч. 3 ст. 153 КК України (2341-14) , скасувати а справу направити на новий судовий розгляд.

У решті вирок суду залишити без зміни.