Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т. С.,

суддів: Солодкова А. А., Широян Т. А.,

за участю:

секретаря судового засідання Медицької У. І.,

прокурора Чупринської Є. М.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2

(в режимі відеоконференції),

переглянула в судовому засіданні вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 20 жовтня 2014 року за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2

Зазначеним вироком, залишеним без зміни судом апеляційної інстанції, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мелітополь, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Стягнуто з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_3 - 17 855,57 грн, моральної шкоди - 50 000 грн.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за скоєння злочину за таких обставин.

08 жовтня 2013 року приблизно о 22:10 год. ОСОБА_2, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, через особисту неприязнь до ОСОБА_4, яка виникла на ґрунті раптової сварки з останнім, діючи умисно, з метою вбивства ОСОБА_4, наявним у нього в руці ножем, який він узяв у приміщенні кухні, наніс потерпілому один удар в грудну клітину зліва, спричинивши йому тілесне ушкодження у виді одиночного сліпого колото-різаного поранення грудної клітини, що проникає у ліву та праву плевральні порожнини з локалізацією кожної рани на лівій боковій поверхні грудної клітини в проекції 8-го ребра по середній пахвовій лінії та пошкодженням по ходу ранового каналу 8-го ребра по середній пахвовій лінії, наскрізне пошкодження нижньої долі лівої легені, дотичне пошкодження діафрагми, наскрізні пошкодження серцевої сорочки, дотичне пошкодження задніх стінок лівого та правого шлуночків серця, пошкодження передньої та бокових стінок нижньої порожнистої вени, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що ускладнилося розвитком гострої крововтрати, та від якого 09 жовтня 2013 року о 04.50 год. в лікарні настала смерть потерпілого.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та його особі через суворість порушує питання про зміну судових рішень першої та апеляційної інстанцій і перекваліфікацію його дій з ч. 1 ст. 115 КК на ч. 2 ст. 121 КК. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що умислу на вбивство ОСОБА_4 у нього не було, він лише оборонявся від його дій. Зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, посилається на однобічність та неповноту досудового та судового слідства. Стверджує, що обвинувачення обґрунтовано на припущеннях та суперечливих показах свідків, які не були очевидцями події. Вважає, що суд безпідставно не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_5 Просить призначити йому мінімальне покарання із застосуванням статей 69, 69-1 КК. Також засуджений вказує, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 419 КПК, не надав оцінки всім доводам його апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника, які просили задовольнити касаційну скаргу, думку прокурора, який просив скаргу засудженого залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Отже, касаційний суд не перевіряє вироки щодо неповноти та однобічності досудового і судового слідства, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Проте, за встановлених судом фактичних обставин справи, юридична оцінка дій засудженого є неправильною.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 115 КК умисним вбивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Умисне вбивство слід відрізняти від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого. Визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб'єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю. Питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на досудовому слідстві та в суді ОСОБА_2 стверджував, що умислу на вбивство брата він не мав, удар потерпілому наніс в ході бійки, ножем, який був на кухні. При цьому із матеріалів провадження вбачається, що засуджений після нанесення удару ножем припинив свої дії, надавав потерпілому допомогу, викликав швидку допомогу, поїхав за братом у лікарню, купував ліки.

Ці показання засудженого не тільки не спростовані, а й підтверджені іншими наявними у справі доказами. Зокрема, на досудовому слідстві та в суді свідок ОСОБА_5 підтвердила покази засудженого про обставини виниклого конфлікту, і те, що коли потерпілий вийшов з кухні та тримався за бік, ОСОБА_2 викликав швидку допомогу та на таксі поїхав за ним до лікарні.

Сукупність всіх встановлених обставин вчинення злочину, спосіб, кількість, характер і локалізація поранень, знаряддя злочину, причини припинення злочинних дій, поведінка потерпілого і засудженого, що передувала події, не вказують на умислі дії винного, спрямовані на заподіяння смерті ОСОБА_4

Тобто суд, з достатньою повнотою встановивши фактичні обставини провадження, дав неправильну юридичну оцінку діям засудженого, оскільки всі вищевказані обставини об'єктивно свідчить про відсутність у засудженого умислу на вбивство, а тому дії ОСОБА_2 необхідно перекваліфікувати з ч. 1 ст. 115 на ч. 2 ст. 121 КК України.

При призначенні ОСОБА_2 покарання колегія суддів ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, наявність обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання, встановлених судом, та приходить до висновку про те, що покарання в мінімальному розмірі передбаченому санкцією ч. 2 ст. 121 КК, є достатнім та необхідним для виправлення засудженого й попередження вчинення ним нових злочинів. Підстав для застосування ст. 69 КК колегія суддів не вбачає.

Доводи засудженого про заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому в межах необхідної оборони належним чином перевірені судами першої та апеляційної інстанцій, які дійшли обґрунтованого висновку про відсутність з боку потерпілого такого посягання, яке б викликало у ОСОБА_2 невідкладну необхідність у заподіянні шкоди здоров'ю, необхідної для негайного відвернення чи припинення посягання.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які відповідно до ст. 412 КПК були би підставами для скасування судових рішень, не встановлено.

Керуючись статтями 433- 436 КПК, колегія суддів,

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 20 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_2 змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч. 1 ст. 115 КК на ч. 2 ст. 121 КК та призначити покарання за цим законом у виді 7 років позбавлення волі.

У іншій частині судові рішення залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.