У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Кармазіна Ю.М. і Стрекалова Є.Ф.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення.
Вироком Арцизького районного суду Одеської області від 1 грудня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 14 березня 2006 року,
ОСОБА_1,
раніше не судимого,
засуджено за ст. 121 ч. 1 КК України (2341-14)
на 5 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь потерпілого ОСОБА_3 654 грн. на відшкодування матеріальної та 7000 грн. - моральної шкоди.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 29 березня 2005 року він у барі IНФОРМАЦIЯ_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, шляхом нанесення умисно двох ударів ножем у живіт ОСОБА_3 спричинив йому тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
У касаційних скаргах:
-засуджений ОСОБА_1, зазначаючи, що ударів ОСОБА_3 він не наносив, той його обмовив, просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення;
- захисник ОСОБА_2, наводячи доводи, що винність засудженого ОСОБА_1 не доведена, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, у справі допущено неповноту і однобічність досудового і судового слідства та істотне порушення кримінально-процесуального закону, що справу фальсифіковано працівниками міліції, просить скасувати постановлені щодо засудженого судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав для внесення справи на касаційний розгляд з метою її перегляду.
Доводи у касаційних скаргах засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 про недоведеність винності ОСОБА_1 в спричиненні потерпілому ОСОБА_3 умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, є безпідставними.
Ці їх твердження були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій і спростовані наведеними у їх судових рішеннях доказами.
Зокрема, до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину суд дійшов на підставі показань самого засудженого ОСОБА_1, який під час досудового слідства не заперечував, що наніс Шатуну удари ножем в живіт, які узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_3 про те, що в барі IНФОРМАЦIЯ_1 ОСОБА_1 став його ображати, а потім наніс йому удари в область живота, на вулиці він виявив у животі ножа, який раніше бачив у ОСОБА_1.
Ці їх показання узгоджуються з наведеними у вироку показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та об'єктивно підтверджені даними, які містяться у повідомленні з Арцизької ЦРЛ про доставку до лікарні ОСОБА_3 з тілесними ушкодженнями; у протоколах добровільної видачі і огляду ножа та одягу, очної ставки за участю ОСОБА_1 і ОСОБА_3, висновком дактилоскопічної експертизи, з якого убачається, що слід пальця, виявлений на поверхні вилученого ножа, належить ОСОБА_1.
Згідно з висновком експерта у ОСОБА_3 були виявлені одне проникаюче і одне непроникаюче поранення черевної порожнини зліва, які віднесені до тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Ці ушкодження могли бути спричинені гострим предметом, у тому числі ножем.
Допитаний у судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_8 показав, що удари в живіт потерпілому було нанесено зі значною силою, і якщо б їх спричинив собі сам потерпілий, то канали ран мали б інший напрямок.
Таким чином, уся сукупність зібраних у справі доказів була ретельно проаналізована судом як з точки зору допустимості, так і достовірності, що дало можливість дійти обгрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у спричиненні ОСОБА_3 умисного тяжкого тілесного ушкодження.
Доводи про застосування до ОСОБА_1 незаконних методів ведення слідства, які могли б вплинути на правдивість його показань під час досудового слідства, перевірялись і не знайшли свого підтвердження.
Зазначені у касаційних скаргах засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 доводи про неповноту досудового і судового слідства та неправильну оцінку доказів у справі, про проявлену у зв'язку з цим необ'єктивність, стосуються перегляду касаційним судом фактичних обставин справи з підстав, зазначених у ст.ст. 368, 369 КПК України (1001-05)
.
Разом із тим, касаційний суд переглядати їх не вправі, оскільки законом передбачено, що відповідно до вимог ст. 398 КПК України (1001-05)
, підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є: істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Проте даних, які б свідчили, що стосовно ОСОБА_1 неправильно застосовано кримінальний закон, допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону чи що призначене йому покарання не відповідає тяжкості ним вчиненого та його особі, не виявлено.
Отже, передбачені ст. 398 ч. 1 КПК України (1001-05)
підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1 до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05)
, відсутні.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 394 КПК України (1001-05)
, колегія суддів
ухвалила:
У задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 про скасування постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень відмовити.
|
Судді:
Міщенко С.М. Кармазін Ю.М. Стрекалов Є.Ф.
|
|