головуючого судді

Синявського О.Г.,

суддів

Косарєва В.I., Кліменко М.Р.,

з участю прокурора

Саленка I.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_1 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2005 року, яким

ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

громадянина України,

раніше судимого: 18.12.2003р. ч.1 ст.309, ст.75 КК України (2341-14) на 1 рік обмеження волі з іспитовим

строком на 1 рік, засуджено

- за ч.2 ст.307 КК України (2341-14) на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна. На підставі ч.1 ст. 71 КК України (2341-14) остаточно за сукупністю вироків призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 3 місяці з конфіскацією всього належного майна.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 липня 2005 року вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він 3.11.2004р., знаходячись за місцем свого проживання на АДРЕСА_1, повторно, незаконно з метою збуту придбав і виготовив кустарним способом препарат із ефедрину - первитин, що є особливо небезпечною психотропною речовиною, яку зберігав за місцем свого проживання, і яку незаконно збув ОСОБА_3 за 10 грн. вагою 0.032 г і ОСОБА_4 за 15 грн. вагою 0.06 г.

6.11.2004р. ОСОБА_2 за своїм місцем проживання, знову незаконно збув особливо небезпечну психотропну речовину виготовлену кустарним способом із ефедрину - первитин, ОСОБА_3 за 15 грн., вагою 0.05 г і ОСОБА_4 за 10 грн., вагою 0.05 г.

У касаційній скарзі, як видно із її змісту, адвокат ОСОБА_1 просить судові рішення щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з порушеннями кримінально-процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Посилається на те, що суд не дав оцінку доказам в частині не ідентичності вилучених психотропних речовин, які засуджений збув 3 і 6.11.2004р. Вважає, що апеляційним судом при розгляді справи порушено право засудженого на захист, оскільки його апеляція не розглянута по суті.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про наявність підстав до скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку з порушенням права засудженого на захист, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, засуджений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу від 13.05.2005р., в якій він просив скасувати вирок, посилаючись на порушення його права на захист та застосування на досудовому слідстві недозволених методів слідства (а.с.7,т.2).

4 липня 2005 року апеляційний суд розглянувши справу виніс ухвалу, якою вирок щодо ОСОБА_2 залишив без зміни, а апеляцію адвоката ОСОБА_1 без задоволення. Щодо апеляції ОСОБА_2 ніякого рішення не прийняв. (а.с.16,т.2) .

Відповідно до вимог ст.377 КПК України (1001-05) в ухвалі апеляційного суду, окрім інших обов'язкових даних, повинні бути зазначені особи, які подали апеляції, суть апеляцій, коротко викладені пояснення осіб, які брали участь у засіданні, усі доводи, що містяться в апеляціях мають бути ретельно вивчені, проаналізовані і зіставлені з наявними у справі матеріалами. При залишенні судового рішення без зміни в ухвалі наводяться докладні мотиви і підстави відхилення апеляції, викладаються докази, що спростовують її доводи.

Iз змісту ухвали апеляційного суду вбачається, що ці вимоги закону щодо скарги засудженого апеляційним судом не виконані.

Відповідно до ст. 370 КПК України (1001-05) це є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а тому ухвала апеляційного суду на підставі ст. 398 КПК України (1001-05) підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.

Крім того, перевіряючи справу апеляційний суд не звернув уваги на призначене ОСОБА_2 судом першої інстанції покарання, яке хоча і є в межах санкції ч.2 ст.307 КК України (2341-14) , але за своїм розміром є явно несправедливим і не відповідає тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого.

Суд не достатньо врахував при призначенні покарання конкретні обставини вчинення засудженим злочину, зокрема те, що він зберігав при собі і збув наркотичний засіб у незначних розмірах і під контролем працівників міліції.

При новому розгляді апеляційному суду слід дотриматися вимог кримінально-процесуального закону щодо розгляду апеляції засудженого та його доводів в ній, перевірити доводи апеляції адвоката ОСОБА_1 в частині порушення права засудженого на захист, врахувати конкретні обставини справи в частині призначеного ОСОБА_2 покарання та прийняти законне і обгрунтоване рішення.

Керуючись ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 липня 2005 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд в той же суд в іншому складі.