УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2006 року
колегія суддів судової палати з
кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого: Щербакова О.C.
суддів: Оседача M.M., Шахової О.Г.
за участю прокурора: Щербака О.В.
захисника: ОСОБА_1
засудженого: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Щорського районного суду від 27 липня 2006 року, яким
ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_1, громадянин України, уродженець с. Смяч Новгород-Сіверського району Чернігівської області, мешканець АДРЕСА_1, одружений, освіта вища, працюючий IНФОРМАЦIЯ_2, раніше не судимий,
засуджений за ст. 366 ч.1 КК України (2341-14)
до 510 грн. штрафу з позбавленням права виконувати обов'язки, пов'язані з організаційно-розпорядчими або з адміністративно-господарськими функціями на 1 рік;
за ст. 368 ч. 1 КК України (2341-14)
до 12750 грн. штрафу з позбавленням права виконувати обов'язки, пов'язані з організаційно-розпорядчими або з адміністративно-господарськими функціями на 3 роки.
На підставі ст. 70 КК України (2341-14)
шляхом складання покарань остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу в сумі 13260 грн. з позбавленням права виконувати обов'язки, пов'язані з організаційно-розпорядчими або з адміністративно-господарськими функціями на 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області 439 грн. 39 коп. за проведення хімічної експертизи.
Судом ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що він, працюючи на посаді IНФОРМАЦIЯ_2
( далі - СЕС)
і будучи службовою особою, 7 лютого 2006 року в приміщенні Щорської СЕС, на прохання ОСОБА_3 виписав сертифікат на ім'я ОСОБА_4, в який заніс завідомо неправдиві відомості, а саме, про здійснення перевірки на вміст радіонуклідів в картоплі та що в наданій на дослідження продукції вміст радіонуклідів відповідає встановленим нормам, хоча такого дослідження він фактично не проводив.
Занісши завідомо неправдиві відомості до сертифікату та підписавши його власноручно замість головного лікаря Щорської СЕС та контролера, ОСОБА_2 в приміщенні СЕС передав сертифікат ОСОБА_3, за що отримав хабар в сумі 400 грн. після чого був затриманий співробітниками міліції.
В апеляції засуджений твердив, що за хабарництво він засуджений безпідставно, оскільки в його діях відсутній зазначений склад злочину. Мотивував свої вимоги тим, що всі дії пов"язані з його затриманням, є провокацією з боку працівників міліції. Він же стверджував, що, останні, шляхом неправомірних дій не дали змоги йому віднести до каси гроші, отримані від особи, яка по матеріалам справи зазначена як хабародавець. На його ж, апелянта, думку, співробітниками міліції були грубо порушені його права на захист, а всі процесуальні документи під час його затримання були підписані ним внаслідок обставин, які склались на той час ( хворобливий стан, похилий вік тощо).
Зазначене, за його переконанням, дає підстави суду апеляційної інстанції закрити провадження в частині обвинувачення щодо отримання хабара та пом'якшити покарання в частині засудження за службове підроблення, враховуючи його вік, позитивні характеристики та стан здоровя, в зв'язку з чим прохав вирок суду змінити.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого та його захисника -ОСОБА_1, які виступили на підтримання поданої апеляції, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, дослідивши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.
Висновок суду про винність ОСОБА_2, в одержанні хабара відповідає матеріалам справи і грунтується на доказах, досліджених у судовому засіданні. Твердження засудженого про необгрунтованість його засудження за вказаний злочин через провокацію з боку працівників міліції, спростовується наявними у справі доказами, що досліджені судом всебічно, повно та об'єктивно.
За показаннями свідка ОСОБА_3 в лютому 2006 року він звернувся до лікаря Щорської СЕС ОСОБА_2, з проханням видати сертифікат якості на вміст радіонуклідів в картоплі, яка підлягала реалізації за межами району. Погодившись видати такий сертифікат, ОСОБА_2 повідомив, що вартість такої послуги без дослідження продукту харчування буде коштувати 400 грн. Внаслідок сумніву в таких діях лікаря, він звернувся з відповідною заявою до органів внутрішніх справ і в той же день, 7 лютого 2006 року, він, в приміщенні СЕС вручив мічені купюри в сумі 400 грн ОСОБА_2 та
отримав від того сертифікат якості після чого останній був затриманий працівниками міліції.
Відповідно до протоколу огляду грошових коштів від 7 лютого 2006 року, ОСОБА_3 буди вручені дві сто гривневі купюри та одна двохсот гривнева для використання під час проведення оперативно - розшукових заходів шодо можливого отримання хабара з боку ОСОБА_2
Iз даних протоколу огляду місця події видно, що під час огляду службового кабінету ОСОБА_2 в приміщенні Щорської СЕС останнім були видані грошові купюри номіналом 100 та 200 грн, а всього на суму 400 грн, на яких при подальшому огляді з допомогою ультрафіолетового випромінювання виявлені надписи - " ХАБАР ".
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили, що вони приймали безпосередню участь у викритті ОСОБА_2 по факту отримання тим хабара від ОСОБА_3, якому безпосередньо були вручені опрацьовані люмінесцентною фарбою грошові купюри і в подальшому, в присутності понятих були вилучені у ОСОБА_2 після видачі ним сертифіката якості.
Твердження засудженого щодо провокації з боку працівників міліції при отриманні ним грошових коштів від ОСОБА_3 є безпідставними і спростовуються всією сукупністю наведених доказів.
Не є переконливою і версія засудженого щодо його намірів внести ним отримані від ОСОБА_3 кошти в касу банківської установи за наче б то проведені дослідження картоплі на вміст радіонуклідів. Сам засуджений не заперечував того факту, що в дійсності він не проводив таких досліджень і самостійно вніс до сертифікату неправдиві відомості, скріпивши їх власними підписами замість посадових осіб, які мали на це право. Свідок ОСОБА_3 в своїх поясненнях вказував, що під час їхньої розмови з Котком щодо необхідності передачі грошей, з боку останнього не було ніяких намірів вносити отримані кошти в банківську установу.
Таку версію засудженого, наведену в апеляції слід розцінювати як захисну, з намаганням уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
Не знайшли своїх підтверджень і доводи ОСОБА_2 з приводу порушення його права на захист під час проведення початкових слідчих дій органами досудового слідства.
Матеріали кримінальної справи свідчать, що ОСОБА_2 під час отримання хабара не затримувався в порядку ст.. 106 КПК України (1001-05)
, в зв'язку з чим мав би право на участь захисника у справі. Захисник - адвокат ОСОБА_8 був допущений до участі у справі за заявою ОСОБА_2 3 березня 2006 року, про що слідчим, як того вимагає ст.. 44 КПК (1001-05)
України (1001-05)
, винесено відповідну постанову та в подальшому захисник приймав участь у слідчих діях за участі ОСОБА_2.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд із наведенням переконливих мотивів дійшов висновку про винність ОСОБА_2 в одержанні, як службовою особою хабара від ОСОБА_3 та правильно кваліфікував його дії за ст.. 368 ч.1 КК України (2341-14)
та обгрунтовано визнав його ж винним в скоєнні службового підроблення за ст.. 366 ч.1 КК України (2341-14)
, що не оспорюється в апеляції.
Що стосується міри покарання, обраної судом першої інстанції засудженому ОСОБА_2, то, на думку колегії суддів, її хоча і обрано в мінімальних розмірах, проте без ретельного урахування всіх обставин вчинених злочинів та даних про особу засудженого. Судом враховані позитивні характеристики засудженого, відсутність тяжких наслідків скоєних злочинів, які віднесені до невеликої та середньої тяжкості, конкретні обставини справи. Разом з тим, суд не взяв до уваги, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має похилий вік та незадовільний стан здоровя.
Виходячи з цього, колегія суддів визнає зазначені обставини на ряду з викладеними вище, як такі, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і дають підстави для призначення засудженому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України (1001-05)
, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 27 липня 2006 року відносно ОСОБА_2 - змінити.
Вважати ОСОБА_2 засудженим: за ст.. 366 ч.1 КК України (2341-14)
до покарання призначеного судом; за ст, 368 ч. 1 КК України (2341-14)
з застосуванням ст.. 69 КК України (2341-14)
до 3000 грн. штрафу з позбавленням права виконувати обов'язки, пов'язані з організаційно-розпорядчими або з адміністративно-господарськими функціями на З роки.
На підставі ст. 70 КК України (2341-14)
шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу в сумі 3000 грн. з позбавленням права виконувати обов'язки, пов'язані з організаційно-розпорядчими або з адміністративно-господарськими функціями на 3 роки.
В решті цей вирок залишити без змін.