Вищий спеціалізований суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Дембовського С. Г., суддів Вільгушинського М. Й. і Чуйко О. Г.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 20 травня 2015 року щодо засудженого,

Зазначеним вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

Засуджено:

- за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Цим же вироком також засуджено ОСОБА_6 та ОСОБА_7, щодо яких касаційні скарги не подані.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він узимку 2013 року біля будинку № 64 по вулиці Космонавтів в м. Миколаєві незаконно придбав у невстановленої особи пістолет "Форт-12 Р" калібру 9 мм та боєприпаси до нього - патрони, які зберігав без передбаченого законом дозволу.

Окрім того, ОСОБА_5 в ніч із 29 на 30 квітня 2014 року, за попередньою змовою із ОСОБА_6, маючи умисел на заволодіння чужим майном, проникли до домоволодіння по АДРЕСА_1, погрожуючи пістолетом та ножем вчинили розбійний напад на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і заволоділи їх майном на суму 566 500 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 20 травня 2015 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник порушує питання про зміну судових рішень щодо ОСОБА_5 та просить із застосуванням ст. 69 КК України пом'якшити засудженому покарання.

Перевіривши доводи касаційної скарги, долучені до них копій судових рішень, суд касаційної інстанції вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень та правильність кваліфікації його дій, в касаційній скарзі захисника не заперечується.

Доводи захисника про необхідність пом'якшення засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, не заслуговують на увагу.

Як убачається із наданих копій судових рішень, суд, призначаючи ОСОБА_5 покарання дотримався вимог ст. 65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким та особливо тяжким, дані про особу винного, пом'якшуючі покарання обставини, призначив засудженому покарання в мінімальній межі санкції, передбаченої ч. 4 ст. 187 КК України. Призначене ОСОБА_5 покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

Перевіркою судових рішень встановлено, що апеляційний суд, при розгляді апеляції засудженого ОСОБА_5 щодо суворості призначеного йому покарання, дійшов обґрунтованого висновку про залишення вироку щодо нього без зміни та належним чином мотивував своє рішення щодо відсутності підстав для застосування ст. 69 КК України.

Колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення засудженому ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, як про це ставить питання у касаційній скарзі захисник.

За таких обставин, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника та вважає, що у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України касаційний суд,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 20 травня 2015 року щодо засудженого.

Ухвала оскарженню не підлягає.